Джерело: phys.org, переклад: Мирослав Чайковський
Туринська плащаниця — відомий артефакт із незрозумілим походженням, навколо якого точаться суперечки серед науковців, істориків і релігійних діячів. Основні версії її виникнення — це або художній витвір середньовіччя, або справжня погребальна тканина, якою обгорнули тіло Ісуса Христа після смерті понад 2000 років тому.
Радіовуглецевий аналіз 1989 року датував плащаницю періодом між 1260 і 1390 роками, що підтверджує середньовічну версію. Проте у 2005 році хімік Реймонд Роджерс припустив, що зразок для аналізу взяли з реставрованої ділянки, тому він був новішим за оригінальне полотно. А в 2022 році нитку з плащаниці протестували методом ширококутного рентгенівського розсіювання (WAXS), і цей спірний метод показав датування ще до нашої ери — у I столітті.
Інше дослідження звернуло увагу на розташування слідів крові на плащаниці, які не відповідали очікуваному для тіла, що лежить у горизонтальному положенні. Автори навіть назвали ці кров’яні відбитки «повністю нереалістичними», натякаючи на їх можливе художнє нанесення.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Archaeometry, використало 3D-моделювання за допомогою програм MakeHuman, Blender і CloudCompare. Вчені порівняли, як виглядатиме відбиток від реальної тривимірної людської моделі та низькорельєфного (плаского) зображення, нанесеного на тканину.
Результат: реалістичне 3D-тіло залишає спотворений, розширений відбиток — так званий «ефект маски Агамемнона», коли об’ємне зображення на тканині виглядає розпластаним. Натомість низькорельєфна модель створила відбиток, який набагато точніше відповідає вигляду Туринської плащаниці, зокрема в області голови та тулуба.
Автор дослідження Чічеро Мораз підсумував: «Контактний відбиток, створений низькорельєфною моделлю, краще узгоджується з образом на плащаниці, показуючи менше анатомічних спотворень. Натомість проєкція 3D-моделі створює значно більш викривлене зображення».
Попри те, що це дослідження не відповідає на питання, коли саме була створена плащаниця, воно підтримує версію її художнього походження. Зображення у стилі низькорельєфу було поширене у середньовічному мистецтві, тож така інтерпретація узгоджується з гіпотезою про її створення в той період.
Мораз закликає охочих використовувати доступне безкоштовне програмне забезпечення, щоб перевірити результати або дослідити інші історичні загадки. «Це дослідження не лише пропонує нову версію походження образу Туринської плащаниці, а й демонструє можливості цифрових технологій у розкритті історичних таємниць, де наука, мистецтво й техніка працюють разом», — зазначає він.
