Джерело: phys.org
У 1998 році в бельгійському місті Аалст, під час розкопок перед будівництвом площі Oude Vismarkt, археологи натрапили на залишки борделю XIV століття. Незвичною знахідкою стало тіло тримісячного немовляти, похованого прямо в підлозі закладу.
Через два десятиліття археологиня докторка Максім Пулен разом із колегами Селін Бон та Джессікою Палмер провели нове дослідження решток дитини — включно з аналізом ДНК та ізотопів, щоб встановити причину смерті та з’ясувати, чому дитину поховали саме в борделі.
Дитина була хлопчиком, добре харчувалася (ймовірно, регулярно годувалася грудьми).
Не виявлено слідів голоду, зневоднення чи бактеріальних інфекцій (чума, лепра, туберкульоз, холера).
Але вірусні хвороби не можна виключити — у Середньовіччі дитяча смертність сягала 30%.
Хлопчики загалом слабше імунно захищені, тому могли частіше помирати від інфекцій у ранньому віці.
Це суперечить поширеним уявленням про інфантицид у борделях — дитина не була вбита, а скоріше померла природною смертю.
Захоронення поза межами цвинтарів у пізньому Середньовіччі — велика рідкість. У Бельгії це єдиний підтверджений випадок, каже Пулен. Можливі пояснення:
Немає хрещення? Малоймовірно — хрестити дитину міг навіть власник борделю.
Нестача грошей? Навіть тоді більшість ховали таємно на цвинтарях.
Зв’язок із вогнищем? Поховання біля печі могло мати фольклорне значення: душі померлих, за повір’ям, залишаються біля тепла. Мати, ймовірно, хотіла, щоб її дитина була поряд і після смерті.
Дослідниця наголошує: більшість письмових джерел згадують борделі лише в контексті абортів та дитячих убивств. Але археологічні дані вказують на інше — реальне, емоційне материнство, навіть у межах борделю.
«Моя мета — краще зрозуміти стан здоров’я жінок і дітей у таких кварталах. Наразі я досліджую кісткові рештки з червоних ліхтарів середньовічного Брюгге», — каже Пулен.
Вона сподівається продовжити розкопки в Аалсті, досліджуючи шари ґрунту підлоги борделю, де можуть зберігатися сліди життя, щоденності й турботи — не лише злочинів і табу.
