Обухів і децентралізація: хто і як керуватиме містом після створення ОТГ (лікбез)
Обухів і децентралізація: хто і як керуватиме містом після створення ОТГ (лікбез)
10:23 16.02.2020
Обухів і децентралізація: хто і як керуватиме містом після створення ОТГ (лікбез)
Агнеса Олкова-Михницька
Що таке реформа децентралізації? Що буде після її завершення на території колишнього Обухівського району? Хто керуватиме новоствореними об'єднаними територіальними громадами?
На ці питання відповіла місцева діячка Агнеса Олкова-Михницька, передають Хроніки Обухова.
***
Ми вже всі розуміємо що утворення ОТГ передбачає створення нового адміністративного центру для всіх міст, сіл і селищ, які увійшли до її складу, та проведення виборів керуючих органів ОТГ (голови і депутатів ради ОТГ, а також старост, які представлятимуть інтереси села – за умови, що кількість його мешканців становить більш як 50 осіб – чи кількох сіл в органах управління ОТГ). Кількість депутатів у раді залежить від чисельності виборців (до 1 тис. виборців – 12 депутатів; від 1–3 тис. виборців – 14 депутатів; 3–5 тис. виборців – 22 депутати; 5–20 тис. виборців – 26 депутатів і т.д.).
Раду підпорядковано виключно громаді. Тож якщо взяти населення м. Українка, Плюти та 6 сіл то буде, приблизно 21 тисяча жителів. Це якщо все ж таки до виборів не буде більш чітко уточнено, скільки ж таки проживає реально українчан на 2020 рік. Тож нам потрібно чекати приблизно 26 депутатів (як є зараз в УМР.
Згідно останнім документам та проектам на таку кількість депутати можуть балотуватися як від партій (що дуже не вигідно фінансово), так і як мажоритарники.
Безпосереднє керівництво ОТГ (зокрема й управління фінансами) буде здійснювати створений радою виконавчий комітет. До його складу входять голова ради, його заступник з питань діяльності виконавчих органів ради, секретар виконкому, керівники відділів та управлінь, секретар ради, старости, інші особи (підприємці, громадські активісти та ін., крім депутатів місцевої ради).
Рада та виконком перебувають на одному ієрархічному щаблі, але до того ж виконком підзвітний і підконтрольний раді. Тобто в разі прийняття виконкомом рішення, яке суперечить законодавству, рада має право його скасувати.
Рада також може створювати власні органи для управління освітою, охороною здоров’я, містобудівною діяльністю тощо, які буде підпорядковано виконавчому комітету.
Повноваження керівних органів ОТГ
Повноваження органів ОТГ доволі широкі: від розробки стратегії розвитку до організації благоустрою сіл і селищ, які входять до складу ОТГ.
Зокрема рада затверджує бюджет ОТГ; утворює виконавчий комітет; встановлює місцеві податки і збори; визначає, яким буде соціально-економічний і культурний розвиток ОТГ, та ін.
Виконавчий комітет у свою чергу забезпечує виконання бюджету ОТГ; координує діяльність відділів, управлінь, комунальних підприємств, установ та організацій ОТГ; має право змінювати/скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь та їхніх посадових осіб тощо.
Розвиток ОТГ повинен узгоджуватись із загальною стратегією розвитку відповідної області для формування потужних конкурентоспроможних регіонів. На практиці ОТГ, які «вписують» свій розвиток у регіональні стратегії, мають змогу отримати фінансування з обласних бюджетів під програми регіонального розвитку (наприклад, у Львівській області з обласного бюджету на конкурсних засадах співфінансують мікропроекти регіонального розвитку. Перевагу отримують ті, які відповідають стратегії розвитку регіону).
Звідки в ОТГ гроші?
Фінресурси ОТГ складаються із власних доходів і коштів, переданих з державного бюджету. Власні доходи ОТГ 2019 року зросли на 62.1% (до 20.9 млрд грн) порівняно з 2018 роком. Власні доходи включають: відрахування від загальнодержавних податків і зборів (податку з доходів фізичних осіб (надходження від якого забезпечують майже 57% усіх власних доходів ОТГ), акцизів, рентних платежів та ін.), надходження від місцевих податків і зборів (єдиного податку, податку на майно, плати за землю, туристичного збору тощо) та інші надходження (штрафи, кошти від відчуження комунального майна, гранти і т.ін.).
Другу частину доходів ОТГ становлять кошти, які безпосередньо і безоплатно передають об’єднаним територіальним громадам з державного бюджету у вигляді дотацій і субвенцій. Ці кошти йдуть на розвиток ОТГ і фінансування освіти, медицини, соціального захисту. Частка переданих з держбюджету коштів здебільшого коливається в межах 65–75% загальних доходів ОТГ. Основна відмінність дотацій від субвенцій – відсутність обмежень щодо напрямів їх використання, тимчасом як субвенції мають чітко визначені напрями використання.
Дотації отримують з держбюджету (базова, стабілізаційна) або передають до держбюджету (реверсна), виходячи з того, наскільки бюджет конкретної ОТГ податкоспроможний порівняно з аналогічним середнім показником за всіма місцевими бюджетами країни. Дотації здебільшого скеровують для фінансування поточних потреб місцевої громад
Найвагомішими/«найдорожчими» субвенціями, які виділяють з державного бюджету на розвиток ОТГ, були і залишаються: субвенція на будівництво, реконструкції, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення; субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій; субвенція на формування інфраструктури ОТГ; субвенція на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, та деякі інші. Крім того, з держбюджету передають місцевим бюджетам освітню та медичну субвенції, субвенцію на виплату допомоги малозабезпеченим сім’ям, субвенцію на надання пільг і житлових субсидій населенню на оплату природного газу і т.ін.
Сума державної фінансової підтримки розвитку територіальних громад (зокрема і ОТГ, які функціонують) – субвенцій, які скеровували на розвиток, та деяких інших розвиткових фінінструментів – за період 2015–2019 років року перевищила 19 млрд грн ( Мінренвон. Дані зі Стратегії розвитку 2022).
Що відбувається з містами та селами в процесі децентралізації?
У результаті об’єднання органи місцевого самоврядування ОТГ отримують набагато більші можливості для розвитку (повноваження та кошти), аніж окремі села чи міста. Пов’язано це зі зміною адміністративно-територіальної вертикалі з п’ятирівневої у трирівневу.
Хто відповідає за реформу?
За стратегію просування реформи децентралізації на загальнонаціональному рівні відповідає Національна рада реформ. Саме вона приймає стратегічні рішення щодо децентралізації влади у різних сферах (в освіті, медицині, соціальному захисті тощо).
За реалізацію реформи на загальнонаціональному рівні відповідає віце-прем’єр-міністр і Мінрегіон (відповідальний координатор). Для прийняття стратегічних та операційних рішень щодо реалізації реформи при Мінрегіоні створено Цільову команду реформи, до складу якої входять представники міністерств і відомств, народні депутати, представники громадськості та ОМС, науковці та експерти, представники донорських організацій.
На рівні регіонів – відповідають заступники голів ОДА, Агенції регіонального розвитку, Центр розвитку місцевого самоврядування (має відокремлені підрозділи в усіх обласних центрах України). Вони здійснюють підтримку реформи на місцях: провадять інформаційний, юридично-консультаційний, організаційний, методичний і розвитковий супровід громад, організовують навчальні та експертні заходи в регіонах тощо.