Нещодавно словенська гостя завітала до України, з освітньою метою. Волею долі опинившись в Обухові, вирішила дізнатися як в Україні налагоджений процес поводження з відходами.
В той час, як словенці вже досягли такого рівня автоматизації сортування відходів, що відбується максимальне скорочення робітників задіяних в цій сфері, українці лише починають освоювати дану тему. І це при тому, що ситуація з сміттєзвалищами в країні без перебільшення катастрофічна.
Крихітна Словенія розпочала окремий збір сміття на початку 2000х. Пілотні проекти було запущено абсолютно добровільно і вже протягом наступних 10 років новий підхід охопив територію всієї країни. Пришвидшило цей процес входження в ЄС, розробка відповідних законів в цій сфері та жорстка система контролю з реальними штрафами.
За незалежною експертизою дослідницького Інституту в Мюнхені 2015р. було визначено, що Любляна є лідером серед європейських столиць за рівнем сортування сміття населенням.
Подивитись на їх досвід в рамках програми «U-LEAD з Європою» протягом останнього року мали можливість групи українських муніципалітетів, що зацікавлені вирішенням проблеми у своїх громадах. Як перекладач супроводжує такі групи словенка українського походження Ольга Мороз. Вона є керівником культурно-просвітницької організації «Рукавичка», що вже багато років поспіль на волонтерських засадах працює над створенням позитивного іміджу України в Словенії, а також над створенням міжнародних культурних зв’язків.
Нині словенська гостя завітала до України, з освітньою метою. Оскільки є активною людиною, в черговий раз складає іспити в українському ВНЗ, та вже незабаром стане аспіранткою.
Останні дні пані Ольга провела в Обухові, де дізналась про те, що в місті також запроваджено роздільний збір сміття, а обслуговує городян місцеве підприємство.
«Обухівміськвторресурси» є відкритим до відвідування. Екскурсію виробництвом, керівник підприємства Армен Полатьян, провів особисто.
В ході огляду з’ясувалось, що між роботою ОМВР та словенських підприємств є багато спільного.
Це і якісна техніка, точний підхід до зважування та загалом жорстка система контролю та звітності. Дивним для розуміння європейки є низька культура первинного, найпростішого, сортування українців.
До прикладу в словенських містах сортують наступним чином: у визначених місцях (котрі не завжди знаходяться впритул до будинків) розміщені сортувальні станції.
На них є наступні баки: для паперу, скла, упаковки, поряд – для органіки та ще один «для змішаних комунальних відходів». Небезпечні відходи жителями дбайливо здаються окремо. Протягом останніх 10 років рівень відсортованого сміття на одного жителя піднявся з 57 на 154 кг. Таким чином вивозиться 70% вже відсортованого самими мешканцями сировини. В той час, як в Обухові цей показник становить лише 5%.
Габаритні відходи можна здати на комунальне підприємство. А двічі на рік відбувається організований самим підприємством вивіз такого сміття з організованих у місті точок збору (про це заздалегідь повідомляють у періодиці, що обов’язково потрапляє у кожну поштову скриньку ).
Таким чином оплата за сміття нараховується лише за контейнери «біо» та «змішані» з розрахунку на 1 людину. В столиці вона складає 7 євро (196 грн.).
При цьому мінімальна пенсія в країні становить від 405Є, що відповідає прожитковому мінімуму. Адже ретельне сортування сміття впливає на оплату. Відходи, котрі відсортували мешканці стають сировиною, тож вивозять їх безкоштовно.
*дані взяті від Люблянського комунального підприємства «Snaga» Ольга Мороз Любляна, Словенія.
