Обухів сортує сміття не гірше ніж у Європі

Обухів сортує сміття не гірше ніж у Європі

Ми маємо прекрасну нагоду поспілкуватися з Ольгою Мороз, словенкою українського походження, яка працює перекладачем у програмі «U-LEAD з Європою». Вона супроводжує групи українських муніципалітетів, що зацікавлені вирішенням проблеми сортування сміття у своїх громадах.

Нещодавно словенська гостя завітала до України, з освітньою метою. Волею долі опинившись в Обухові, вирішила дізнатися як в Україні налагоджений процес поводження з відходами.

Обухів сортує сміття не гірше ніж у Європі
Обухів сортує сміття не гірше ніж у Європі

В той час, як словенці вже досягли такого рівня автоматизації сортування відходів, що відбується максимальне скорочення робітників задіяних в цій сфері, українці лише починають освоювати дану тему. І це при тому, що ситуація з сміттєзвалищами в країні без перебільшення катастрофічна.

Крихітна Словенія розпочала окремий збір сміття на початку 2000х. Пілотні проекти було запущено абсолютно добровільно і вже протягом наступних 10 років новий підхід охопив територію всієї країни. Пришвидшило цей процес входження в ЄС, розробка відповідних законів в цій сфері та жорстка система контролю з реальними штрафами.

За незалежною експертизою дослідницького Інституту в Мюнхені 2015р. було визначено, що Любляна є лідером серед європейських столиць за рівнем сортування сміття населенням.

Подивитись на їх досвід в рамках програми «U-LEAD з Європою» протягом останнього року мали можливість групи українських муніципалітетів, що зацікавлені вирішенням проблеми у своїх громадах. Як перекладач супроводжує такі групи словенка українського походження Ольга Мороз. Вона є керівником культурно-просвітницької організації «Рукавичка», що вже багато років поспіль на волонтерських засадах працює над створенням позитивного іміджу України в Словенії, а також над створенням міжнародних культурних зв’язків.

Нині словенська гостя завітала до України, з освітньою метою. Оскільки є активною людиною, в черговий раз складає іспити в українському ВНЗ, та вже незабаром стане аспіранткою.

«Звичайно, Словенія є передовою країною в даному питанні. І мені зрозуміле захоплення людей, що вперше бачать таку систему. Від українських гостей часто чую, що в Україні культура сортування сміття лише починає зароджуватись».

«Після мого словенського досвіду вирішила, що просто зобов’язана побачити, що роблять з відходами в Обухові на власні очі. Це допоможе в моїй перекладацькій роботі, бо часто представники українських делегацій задають питання, на котрі словенській стороні важко відповісти через значну різницю в менталітеті та якості життя».

Останні дні пані Ольга провела в Обухові, де дізналась про те, що в місті також запроваджено роздільний збір сміття, а обслуговує городян місцеве підприємство.

«Обухівміськвторресурси» є відкритим до відвідування. Екскурсію виробництвом, керівник підприємства Армен Полатьян, провів особисто.

В ході огляду з’ясувалось, що між роботою ОМВР та словенських підприємств є багато спільного.

Це і якісна техніка, точний підхід до зважування та загалом жорстка система контролю та звітності. Дивним для розуміння європейки є низька культура первинного, найпростішого, сортування українців.

До прикладу в словенських містах сортують наступним чином: у визначених місцях (котрі не завжди знаходяться впритул до будинків) розміщені сортувальні станції.

На них є наступні баки: для паперу, скла, упаковки, поряд – для органіки та ще один «для змішаних комунальних відходів». Небезпечні відходи жителями дбайливо здаються окремо. Протягом останніх 10 років рівень відсортованого сміття на одного жителя піднявся з 57 на 154 кг. Таким чином вивозиться 70% вже відсортованого самими мешканцями сировини. В той час, як в Обухові цей показник становить лише 5%.

Габаритні відходи можна здати на комунальне підприємство. А двічі на рік відбувається організований самим підприємством вивіз такого сміття з організованих у місті точок збору (про це заздалегідь повідомляють у періодиці, що обов’язково потрапляє у кожну поштову скриньку ).

Таким чином оплата за сміття нараховується лише за контейнери «біо» та «змішані» з розрахунку на 1 людину. В столиці вона складає 7 євро (196 грн.).

При цьому мінімальна пенсія в країні становить від 405Є, що відповідає прожитковому мінімуму. Адже ретельне сортування сміття впливає на оплату. Відходи, котрі відсортували мешканці стають сировиною, тож вивозять їх безкоштовно.

«З побаченого мною на підприємстві «Обухівміськвторресурси» роблю висновок, що в Україні таки є потенціал приєднатись до «європейської сім’ї», котра дбає про чисте майбутнє для нащадків. Якщо невпинно рухатись цим курсом щораз покращуючи рівень сортування ТПВ, то наздогнати Словенію не буде фантастичною затією».

Важливою умовою для цього є активна участь у процесі самої громади, а виховувати толерантність до сортування відходів має бути в пріоритеті.

«Я бажаю громаді якнайшвидшого усвідомлення того, що вони є ключовими учасниками процесу утилізації відходів, що в свою чергу напряму впливає на якість їхнього життя».

*дані взяті від Люблянського комунального підприємства «Snaga» Ольга Мороз Любляна, Словенія.

Коментарі