Лялька Лесі Павлишиної-Процак була з нею декілька годин, але лишила слід у пам'яті до її глибокої старості. Відтворила її майстриня Вікторія Дяченко. Довго не могла приступити, але пам'ять про ляльку з сумною долею, але така обожнювана, житиме і надалі.
Джерело: КЗ КОР "Київський обласний археологічний музей".
В музеї розповіли, що в тяжкі післявоєнні роки, 1947, Леся з мамою пішли до сусідки. Там на подвір'ї дівчинка гралася дівчинка гралась лялькою. Це була рідкість, проте мама дівчинки вмовила ляльку Лесі, натомість пообіцяла пошити нову.
Леся ж не могла повірити своєму щастю - нарешті у неї була лялька.
Вона довго її роздивлялась. І тут мама взявши в руки, помітила, що з неї щось сиплеться. То були висівки. Це ж яку вечерю можна зготувати! Леся мовчки віддала ляльку, а потім довго плакала і не зізналась чому. А на ранок пішла до дівчинки з дрантячком, яке лишилось від ляльки і разом поховали її в землі, - розповіли сумну історію в музеї.
Вікторія ж трішки доповнила образ ляльки і поділилась світлиною.
Це я спробувала її одягти. Цікаво було як виглядатиме одягнута. Використовувала шматочок мережива зі старого рушника і стрічку, навіть не шила, - розповіла майстриня.
