НЕМАЄ "ПРАВИЛЬНИХ" НАЗВ. Є ГРАМАТИЧНА НОРМА ЕПОХИ
Головний мій посил залишається сталим - топоніми, імена, прізвища і тд штука ДИНАМІЧНА. Морфологічно, фонетично, семантично. Вчора звучала так, сьоня - так. Дід казав так, батя - так, а ми з пацанами - по-своєму.
Відтак, "правильних" варіантів просто немає. Є континіум варіантів вимови, котру я охрестив робочим терміном "ПИДИНЩИНА" - як чую так і пишу.
Відтак, "правильним" вважається варіант, кодифікований ЗАРАЗ і згідно з ТЕПЕРІШНІМ правописом. А не той, яким можливо говорила баба (в середині покоління теж фіксується різнобій).
***
"БАТЬКИ" І "СИНИ" ПРОХОЖАНИ
1820 рік, список прихожан Михалівської церкви Обухова з книги Перерви.
Я виписую лише прізвища, котрі
1. є похідними від батька до сина (+ енко)
2. Є похідними від сина назад ( - енко)
2. інакше звучали ніж зараз.
Всі вони свідчать про те, що все тече, все міняється. І особисті (особові) назви - в першу чергу.
1. Бойко - Бойченко
2. Болгаренко - (Болгара)
3. Васюриншенко - (Васюр)
4. Верета - Веретенко
5. Висотенко - (Висота)
6. Гаращенко - (Геращенко)
7. Гетьманенко - (Гетьман)
8. Голик - Голиченко
9. Дірконосенко - Дірконос
19. Живаго - (Жевага)
20. Жучок - Жученко
21. Каба - Кабенко
22. Калачник - (Калашник)
23. Киянченко - (Кіянченко)
25. Косогоненко - (Косогон)
26. Кривошия - Кривошиєнко
27. Кухар - Кухаренко
28. Лагоденко - (Лагода)
29. Лісовенко - (Лісовий)
30. Малищенко - Малишко (саме Малищенки є предками А. С. Малишка).
31. Маляр - Маляренко
32. Наплета - Наплетинко
33. Погребняк - (Погребнюк)
34. Рясненко - (Рясний)
35. Сябро - Сябренко
36. Ткач - Ткаченко
37. Шолудько - Шолудченко
38. Штефаненко - (Штефан)
39. Щербина - Щербаненко
40. Яровенко - (Яровий).
***
ВІД БАТЬКА ДО СИНА І НАЗАД
1. Зі списку видно, що більшість прізвищ утворювалися зменшувально-пестливою формою від батька до дітей. Приміром, якшо батько Ткач, то син - Ткач (+енко) - чий?
2. Прізвища дітей, назви "гір". урочищ і тд. Обухова і сам Обухів формувалися з принципом "чий, чия, чиє". Така собі форма вербального привласнення.
3. Інша справа, що частина прізвищ згодом місцями втрачає суфікс ( - енко) і Косогоненки знову стають Косогонами, Лагоденки - Лагодами і тд.
4. Безумовно, і зараз можуть паралельно можуть існувати прізвища "батька" і "сина", котрі ще в 19 ст йшли паралельними колонами і вже тоді могли бути віддаленими родичами (в списку прихожан середня кількість родин на 1 прізвище - біля 3).
5. Зараз, думаю, якщо зібрати всіх носіїв одного старого обухівского прізвища - вони виявляться не родичами, точніше - не близькими, оскільки їх гілки розійшлися ще у 19 ст.
***
Все тече, все міняється. Шукайте родичів, досліджуйте свої "грибниці".
