***
Прийшли окупанти до нас в Україну
Форма новенька, воєнні машини
Та трохи поплавився їх інвентар
Байрактар… Байрактар…
(Тарас Боровок, “ Байрактар”)
Пам’ятаєте, як 2 місяці тому всі збирали на амуніцію, зокрема, такі важливі її елементи як, приміром, бронежилети? Рації, рукавички, окуляри, взуття...
Паралельно йшло насичення необхідними дівайсами з боку наших західних партнерів. І ось друзі, настав час як у пісеньці “Був вже той день коли” легендарного реп-гурту “Вхід у змінному взутті”.
Був вже той день тоді, коли вони настачували наших бійців автоматами, стінгергами, енлавами і тому подібною захисною зброєю ближнього бою.
Зараз Україна просить у західних партнерів зброю наступального типу на кшталт далекобійної артилерії. Паралельно з цим змінюються і волонтерські пріоритети. Тепер всі збирають на авто або дрони. Що цікаво, часто за однією і тією ж ціною.
А це, крім іншого, значить, що ситуація поволі міняється, навіть, якщо цього не видно зі стрічки новин. Ми впевнено рухаємося від оборонного до наступального. Від дрібного до крупного. Від автоматів до РСЗО в армії. Від броніків до БПЛА у волонтерці.
Хто знає чи восени партнери не почнуть давати ЗСУ танки і літаки, а ми не почнемо збирати, на приміром, БМП чи власний супутник?
Звичайно, дурень думкою багатіє. Але, не мріє той, хто не робить. А наша робота — оперативно закривати потреби фронту, котрі на південному і східному напрямах потребують, як було сказано вище, недорогих авто для перевезень і дорогих дронів для аеророзвідки.
***
Потребу в останньому ми частково перекрили у вигляді обладнання для дронів на 70 000 грн. Воно і бонусна каструлька для кави (!) вже поїхали до розвідки на Схід.
Більше того, каструльку вже апробували, її здатністю готувати до бою за ясну свідомість кофеїн наші пацани довольні!
А дрон, як і завзяття та праця щира свого ще докаже (хто забув, це рядки з гімну). Він обухівський, натасканий на пошук ординців і їх металобрухту у степу навіть коли НЕ летить.
Він чує запах їх страху. Страху смерті.
PS. Час сили стане ще — уривок з вірша Д. Корчинського.