Для тих хто не в курсі хвилина лікбезу.
По суті плато це смуга довжиною 200 кілометрів від Києва до Канева, котра практично повністю співпадає з контурами Обухівського району.
Морфологічно Київське плато це всі ці улюблені нами яри, балки, байраки, гори і тд, власне долина Кобрини є просто уособленням геології плато, його зрізом.
Станом на сьогодні розорано біля 75% території плато. Відтак, лісів на ньому лише 4,5%, а степів — менше 1%.
По суті степи це невеликі острівці типової рослинності на схилах балок, пагорбів, курганів, городищ тощо. Як не дивно, в Обухові також є “острівець степу”, але, про це згодом.
Всього на вищезаявленій території зафіксовано біля 70 ділянок з лугово-степовою рослинністю.
Я виділив ті, що стосуються історичного Обухівського району (без додавання Василькова... - Миронівки в результаті останньої реформи).
Це (згідно зі статтею і на той час):
Є місця біля Жуківців, Козина, Трипілля, Дерев’яни тощо.
Що стосується властиво Обухова НА і БІЛЯ нього є три заказника. Два ландшафтні і один гідробіологічний.
Один з ландшафтних стосується саме степово-лучної рослинності. Так, це Педина — гора-маркер, гора-символ. Гора, котру попри символічність і статус ландшафтного заказника місцевого значення періодично:
Це при тому, що одна з функцій заказника — збереження лучно-степової рослинності.
Горі потрібне маркування, щоб навіть максимально малограмотний обухівський жлоб прочитав на стенді, що робити не можна і що йому буде за порушення цих самих “неможна”.
Ніяких городів, кіз і шашликів. Хватить, що озеро під горою перетворюють на смітник.
***
1 скрін — карта залишків степів Київського плато.
2 фота — косовиця в заказнику “Педина” триває.
3. Захід сонця на Пединою. Все ще в зеніті.