Джерело: nationalgeographic.com, переклад: Хроніки Обухова
У дослідах на мишах вчені довели, що нейрони гіпокампу активуються при згадці про солодке чи жирне. Навіть ситі тварини починали шукати ласощі. Але коли ці нейрони були приглушені — споживання цукру знижувалось, а ожиріння не розвивалось.
«Мозок інтегрує зовнішній світ і внутрішні сигнали — і саме це й є памʼять», — пояснює нейропсихологиня Дана Смолл. Вона додає, що ці сигнали активують дофамін — «гормон задоволення», який формує у нас внутрішній рейтинг їжі.
Фатальне комбо: жир + цукор
Автори дослідження виявили, що спогади про жирне й солодке формуються окремо, але обидва шляхи ведуть до дофаміну. Саме тому ультраоброблена їжа, яка поєднує і жир, і цукор, запускає посилену нагороду в мозку — і тому нам так важко їй опиратися.
У сучасному світі така їжа доступна всюди, перевантажуючи нашу здатність приймати здорові рішення.
Чи можна зупинити тягу до шкідливої їжі?
Нейропсихологиня Емі Егберт каже, що перший крок — усвідомити причину бажання поїсти. Це голод, емоції чи просто спогад? Коли ви розумієте тригер — можна працювати над «розучуванням» шкідливих харчових патернів.
Когнітивна терапія, техніки свідомого споживання та експозиційна терапія допомагають змінити звички. Проте Дана Смолл застерігає: кожен смак — окрема історія, тож робота точкова й тривала.
Також перспективним є використання препаратів, як-от GLP-1-агоністи (на кшталт Оземпіка). Вони зменшують дофамінову відповідь, знижуючи задоволення від їжі. Але вони не лікують першопричину — якщо припинити прийом, тяга може повернутися.
Як навчити мозок опиратися джанк-фуду
«Розуміння того, що памʼять може запускати переїдання — це вже потужний інструмент», — каже Гійом де Лартіг, співавтор дослідження. Усвідомлення допомагає розірвати цикл спогад – бажання – дія.
Наша щоденна реальність — брак часу, коштів та повсюдна присутність обробленої їжі — ускладнює здоровий вибір. До того ж мозок формує харчову памʼять після лише одного досвіду. Але щойно ми почнемо розпізнавати ці шаблони — зможемо зламати їхню владу над нами.
Навіть найсильніші бажання — це просто спогади. А спогади можна переписати.
