Джерело: Гриби України
Про деталі життя та небезпеку цього організму розповів експерт спільноти «Гриби України» Євген Руденко.
Зомбування та «броньовані» спори Найчастіше Mycogone rosea вражає мухомори (зокрема мухомор сіро-рожевий), печериці, сироїжки та хрящі-молочники. Потрапляючи на плодове тіло господаря, паразит фактично перехоплює контроль над його розвитком:
Замість нормальної капелюшкової форми гриб перетворюється на безформний гіпертрофований виріст, вкритий рожевим оксамитовим нальотом.
Господар втрачає здатність утворювати спори та виділяє неприємний гнильний запах.
Уражені тканини можуть не розкладатися тижнями, працюючи виключно на живлення міцелію паразита.
Для розмноження мікогоне використовує двоактну стратегію: легкі спори миттєво заражають сусідні гриби протягом сезону, а особливі двоклітинні «броньовані» хламідоспори з товстою оболонкою здатні роками спати у ґрунті, перечікуючи сильні морози й спеку.
Чому заражений гриб «плаче»? На пізніх стадіях хвороби з деформованої маси починають рясно виділятися краплі темно-жовтої або бурштинової рідини. За словами фахівця, ця гутація є механізмом виведення токсичних побічних продуктів розпаду тканин господаря. Крім того, ці краплі містять природні антибіотики, якими паразит захищає «свою» здобич від бактерій та інших цвілевих грибів.
Загроза для промислового грибівництва Mycogone rosea становить серйозну проблему не лише у дикій природі, а й у сільському господарстві. На фермах із вирощування печериць цей паразит викликає так звану хворобу мокрої бульбашки (Wet Bubble Disease). За даними масштабних досліджень, саме цей гриб є причиною понад 54% усіх спалахів мокрої гнилі на печеричних плантаціях у провідних грибівницьких регіонах Китаю.
