Джерело: Комахи України
На зафіксованому фото чітко видно доісторичну істоту, чий розмір становить усього три-чотири міліметри. Окрім цього екземпляра, в застиглій смолі міститься ще одне включення меншого розміру — близько двох міліметрів, яке через мікроскопічні габарити важко зафіксувати на звичайну камеру телефону. Цей цінний природний артефакт був придбаний у місті Юрмала і є класичним зразком відомого балтійського бурштину.
Поява детального знімка інклюза спровокувала активну дискусію серед учасників спільноти щодо точного віку знахідки та геологічних процесів на планеті. Фахівці та досвідчені натуралісти зазначають, що вік балтійського бурштину зазвичай становить від двадцяти до п'ятдесяти мільйонів років. Цей період належить до геологічної епохи еоцену, коли краплі смолі прадавніх хвойних дерев назавжди консервували тогочасну дрібну флору та фауну, перетворюючи їх на своєрідні природні капсули часу.
Під час інтернет-дискусії обговорення несподівано вийшло за межі ентомології та охопило інші сфери мінералогії, виявивши такі поширені помилки та наукові факти:
Вік природних алмазів: учасники дискусії нагадали, що реальний вік природних алмазів на Землі (до процесу їхнього ограновування в діаманти) становить орієнтовно від дев'ятисот мільйонів до понад чотирьох мільярдів років, що значно перевищує вік будь-якого викопного бурштину;
Походження муассанітів: під час суперечки було спростовано міф про те, що мінерал муассаніт (карбід кремнію) є «молодим недосформованим діамантом». У природі він має найчастіше саме метеоритне, позаземне походження і відрізняється від алмазу своєю кристалічною решіткою;
Лабораторні технології: коментатори відзначили високі досягнення сучасної науки у вирощуванні штучних алмазів, які за своїми фізико-хімічними характеристиками є практично ідентичними до природних дорогоцінних каменів.
Користувачі соціальних мереж поставилися до знахідки з гумором та іронією, залишаючи жартівливі застереження про небезпеку клонування істот заради створення реального «Парку комариного періоду» або випадкового запуску нової доісторичної епідемії. Багато хто висловив щире захоплення тим фактом, що крихітна тендітна істота змогла пройти крізь стільки геологічних епох і катастроф, зберігши свій первісний вигляд до наших днів.
Остаточно підтвердити точне датування цього конкретного балтійського зразка та ідентифікувати вид законсервованої комахи можна буде лише після проведення спеціального наукового радіоізотопного аналізу та детального вивчення інклюза під потужними лабораторними мікроскопами. Подібні знахідки мають велику цінність для сучасної палеоентомології, оскільки вони дозволяють вченим детально відтворювати кліматичні умови та еволюційні процеси, що відбувалися на європейському континенті мільйони років тому.
