За цей час під патронатом її родини перебувало 15 дітей.
Про особливості роботи Юлія розповіла програмі "Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – Ні!" і поділилася кількома порадами.
Послугу з патронату над дитиною жінка надає разом з обов’язковим помічником ‒ чоловіком Віталієм. Подружжя має своїх трьох дітей, двоє з них ще неповнолітні й живуть разом із ними. У 2014 році родина була вимушена покинути свій рідний дім у Луганську та розпочати нове життя.
За її словами, серед ключових обов’язків патронатного вихователя – тимчасовий догляд за дитиною, її виховання, реабілітація та підтримка.
Головна функція – це бути поруч з дитиною і робити все, що роблять біологічні батьки. Ми не відрізняємо дітей, які тимчасово перебувають у нашій сім’ї, від своїх біологічних дітей, – говорить Юлія.
Одним із найважливіших аспектів роботи патронатного вихователя вона вважає взаємодію із командою фахівців соціальної сфери, яка спеціально створюється задля забезпечення найкращих інтересів дитини. А чи не найскладнішим, на думку Юлії, – це прив’язаність до дітей і моменти, коли їх доводиться відпускати назад до родин:
Ми всі стикаємося з цим. Не забувайте, що попереду буде ще дуже багато родин, складних дитячих доль, дітей, які розраховуватимуть на вашу підтримку та турботу. І лише час і досвід дає нам сили відпускати дітей з легким серцем, – зазначає Юлія Тарасенко.
І нагадує, що патронатне виховання – це насамперед робота, за яку є оплата та стаж. Відтак треба працювати зі своїми емоціями і не боятися звертатися за підтримкою до колег та фахівців.
Отже, щоб створити патронатну сім’ю, необхідно:
Жінка радить кандидатам у патронатні вихователі не боятися пробувати створювати патронатну родину й вести перший випадок влаштування дитини. Також важливим моментом патронатна вихователька вважає співпрацю з міждисциплінарною командою, яка допомагає в роботі: потрібно керуватися порадами фахівців, розповідати їм про свої хвилювання та спостереження, не приймати якісь складні рішення самотужки тощо.
