Чим цікавий Паустовський для нас, очевидців Землі Обухівської?
НАШ-ЧУЖИЙ:
- За походження він не просто українець, але із сусіднього Східного Поросся (Білоцерківщина).
- На відміну від упоротого українофоба Булгакова він знав українську мову, хоча і не писав нею. Втім, що саме він мав на увазі під "прилично владел" я не знаю. Підозрюю, йшлося про тодішній розмовний варіант наддніпрянського діалекту. В той час як ідейна петлюрівська українізація йому також (як і Булгакову) не зайшла.
- відтак, питання, чи вважати його своїм чи віддати як, пр, Гоголя, анфдрофагам – полемічне. Залучати чи викидати. Інклюзивність чи обструкція. Я за тотальне дослідження тієї частини творчості, що стосується України, Києва, Одеси.
ПЛЮТИ, УКРАЇНКА, ТРИПІЛЛЯ:
Що стосується Обухівщини, Паустовський бував на дачі в ПЛЮТАХ у Юрія Смолича, з котрим віддавався непереборній пристрасті - рибалці. До слова, там же і тим же свого часу промишляв Малишко.
Ймовірно, саме хутір Плюти і його тодішній genius loci - дід Микола описані ним у оповіданні "Днепровские кручи" (...Все прошлое лето я прожил на Днепре, недалеко от Триполья, в хате старого рыбака «дида» Мыколы). Хоча, це міг би бути і якийсь з українківських хуторів, Миколенки, приміром.
МАТРЬОШКА
Нарис цей, попри невеликий розмір - багатошаровий і містить кілька фабул:
1. Типаж діда (рибак, співак, пасічник, оповідач).
2. Гумор (коли виявляється, шо дід шарить в астрономії на рівні прухвесора).
3. Його ідеалізований образ комфортної праці і житла. Звязок між ними.
ОБРАЗИ
Контент-аналіз твору дозволяє вичленити з тексту біляобухівські барви того часу, зокрема, такі як:
1. Алкоголь («калганівка»)
2. Пісні ("Розпрягайте хлопці, коней" і тд)
3. Одяг («соломяні брилі»)
4. Гідроніми («протоки-скризняки»)
5. Флора («прибережні дуби»)
6. Фауна («кози, котрі обжерли верби»). Тут я згадую тамтешню річку Козарку, ур. Вербові лози, кіз Злодіївки у Шолом-Алейхема.
ФЕН-ШУЙ
Ну і найголовніше, те, що я ідентифікував як фен-шуй піщаних дюн в заплаві Дніпра. Хоча, за великим рахунком, цей образ можна є різновидом українського стереотипа про «Садок вишневий біля хати». Та сама пастораль.
Під час чергової розмови з письменником дід Микола виводить свою формулу комфортного життя, котра поєднує трудову мотивацію і місце проживання. Хід неочікуваний, але цікавий.
- Работать следует споро, весело, прытко, особенно в нашем деле, в колхозном и хлеборобском. А для такой работы нужно, чтобы человек жил посередь красоты, - каже дід.
За його словами це полягає у тому, що:
1…. И хата должна быть у него чистая, как невеста, – вся в шитых рушниках.
2. …И печь должна быть теплая и расписанная ливнями и мальвами.
3. … И пахнуть должно в той хате мятой и очеретом.
4. …И сад должен сыпаться белым цветом по весне за порогом.
5. …И по тыну должен завиваться кудрявый хмель.
Рушники, розписи, запахи, кольори і декорації. Образ приміщення, як зсередини, так і ззовні, котрий вимагає ширшої, медитативної рефлексії. В ідеалі – візуалізації.
