Тієї, що виникає на горизонті його історії у 1618 році, а зникає в буремних 1930-х.
Тієї, що століттями була одним з центральних локусів території зі своїм кладовищем, легендами і тд.
Навіть зараз без особливої підготовки я можу прочитати міні-лекцію про початки цієї церкви, її життя, роль і смерть.
Але головного - зображення, немає.
***
ПЕРЕКАЗ
Є, як і годиться, переказ про нього.
Вперше я почув про нього років 20 тому, але, тоді особливого значення не надав.
Його суть полягала у тому, що церкву фотографував найвідоміший на сьогодні фотограф Обухова Петро Кравченко.
Цимес ситуації полягав у тому, що я тривалий час працював з його дочкою і знайомий із внучкою.
Згодом це дало можливість ознайомитися не лише із музейними світлинами Кравченка, але із сімейним архівом його нащадків.
***
ФОТО
Підсумком пошуків стало зображення, котре, на мою думку і стало основою для "переказу про фотографію церкви".
На ній група чоловіків на фоні чогось, теоретично схожого на церкву. І підпис ззаду - "1941 (чи 49?) Вознес. церква".
Спочатку я припустив, що Домотенко шось сплутав, приміром, назву. Воскресінська і Вознесенська співзвучні.
Але, 1941 і зірка на брамі теоретично не можливі, оскільки в цей час Обухів вже був окупований.
***
ПАЛАЦ
Відповідь на питання знайшов Олекса Правдич, котрий ідентифікував будівлю на фото як Шарівський палац на Харківщині.
До речі, якшо брати уваги його неоготичний штиль і згадки про подібний у маєтку Бердяєвих (інфа Панченка, вірити нізя), можна уявити, яким був той.
Уявити, але не вірити, хоча би тому, що стихійне обухівське краєзнавство будувалося на методі "баба розказала бабі". А це така собі інформація.
Згодом факт перебування Кравченка в 1949 році в тих краях підтвердила родина.
Таким чином, ше один обухівський переказ про "фотку, котрої не було" - розвінчаний.
Але, зображення треба найти.
