Джерело: 40 бригада тактичної авіації “Привид Києва”
До війни Атанов понад десятиліття працював із провідними українськими політиками, супроводжував виборчі кампанії, з’являвся в телеефірах і консультував з питань політичних реформ. Проте перші удари росіян по Чернігову стали для нього особистим поштовхом до змін.
«Я не міг стояти осторонь, коли мої друзі ночували в підвалах. Вирішив йти у військо, щоб протистояти агресору», — пояснює він свій вибір.
На фронті Атанов відповідає за роботу підрозділу, що займається високотехнологічними засобами протиповітряної оборони. Він підкреслює, що сучасна війна — це не лише бойові дії, а й технології, аналітика, швидкість прийняття рішень.
«Замість мікрофона в руках опинилися засоби ППО. Але я зрозумів: збиваючи ворожий дрон, я не менш промовисто заявляю свою позицію», — каже він.
Серед найяскравіших моментів служби Юрій згадує операцію з відбиття нальоту ворожої авіації, яка дозволила українським льотчикам безпечно виконати завдання й уникнути жертв.
Попри «зіркове» минуле, в армії він уже давно став «своїм»: «Мій найкращий “виступ” зараз — це бойова робота і допомога нашим хлопцям у небі».
У майбутньому Атанов планує створити інформаційний центр для ветеранів у Чернігівській області та повернутися до журналістики — вже як свідок і учасник великої історії спротиву.
«Війна — це не про комфорт, а про захист того, що любиш найбільше», — каже боєць.
