Природна екосистема як інтернет: нова концепція пояснює, як «спілкуються» тварини та рослини

Природна екосистема як інтернет: нова концепція пояснює, як «спілкуються» тварини та рослини
17:18 13.04.2025
Природна екосистема як інтернет: нова концепція пояснює, як «спілкуються» тварини та рослини
Нестор Обухівський
Нестор Обухівський

Дослідники з Німецького центру інтегративних досліджень біорізноманіття (iDiv) та Єнського університету імені Фрідріха Шиллера запропонували нову концепцію — "інтернет природи", яка пояснює, як види у природі обмінюються не тільки матерією та енергією, але й інформацією, що впливає на їхню поведінку, взаємодію та стійкість до змін.

Джерело: phys.org, переклад: Мирослав Чайковський

Стаття під керівництвом д-ра Уліха Брозе опублікована в журналі Nature Ecology & Evolution. У ній йдеться про те, що ігнорувати інформаційні потоки — це як намагатися зрозуміти логістику сучасного суспільства без урахування інтернету.

Три типи інформаційних зв'язків у природі:
  • Трофічні інформаційні зв'язки

Це сигнали між хижаками і здобиччю. Наприклад, вовки шукають лосів за слідами й запахами, а лосі вчаться ховатися або збираються в групи, щоб уникнути нападу.

2. Чисті інформаційні зв'язки

Це ситуації, коли види спостерігають за іншими, навіть не пов’язаними безпосередньо. Наприклад, гієна, помітивши, що стерв’ятник кружляє над територією, може зрозуміти, що десь поруч є падаль.

3. Інформація з довкілля

Це реакція на сигнали з навколишнього середовища: нічні метелики летять на світло, павуки будують павутиння поблизу ліхтарів, а хамелеони змінюють колір у відповідь на температуру та освітлення.

Людський фактор: сенсорне забруднення

Автори попереджають: людська діяльність (світло, шум, запахи) порушує інформаційні ландшафти. Наприклад, вібраційні сигнали мурах, необхідні для координації колонії, можуть бути знищені шумом доріг чи фабрик.Такі порушення можуть мати катастрофічні наслідки: комахи втрачають здатність до спаровування, орієнтації та пошуку їжі.

Що далі?

Дослідники закликають розвивати нові підходи:

  • вивчати, хто і як передає сигнал
  • досліджувати здатність до сприйняття інформації в різних видів;
  • використовувати аудіопейзажі, вібраційні профілі та сенсори для вивчення потоків інформації у природі.

Це змінює парадигму: від пасивного руху частинок (як у фізиці), до активного створення та використання інформації живими істотами.

"Ми звикли захищати ліси та річки. Тепер маємо навчитися захищати і шляхи передачі інформації між живими істотами", — наголошує Уліх Брозе.

Це відкриває нові горизонти для екології, збереження біорізноманіття та взаємодії людини з природою.