Джерело: Україна Інкогніта
Це рідкісний приклад того, як громада дбає про свою культурну спадщину. За останні три роки палац змінився: він став відкритим для відвідувачів, тут проводять екскурсії, створено колекції історичних експонатів, які постійно поповнюються.
Колишній керівник підприємства, архітектор Анатолій Ізотов, перетворив зачинену будівлю на музейно-культурний простір. А тепер у палаці планують ще одну експозицію – її облаштування підтримають небайдужі активісти.
Питання продажу палаців в Україні викликає гострі суперечки. Досвід Чехії показує, що приватна власність може врятувати історичні будівлі, якщо продаж супроводжується чіткими правилами реставрації та контролем з боку держави.
Українці ж розділилися в думках:
В Україні майже не залишилося фахівців-реставраторів, а коштів на відновлення пам’яток майже немає. Як наслідок, більшість історичних будівель просто занепадають.
На думку експертів, необхідно розробити прозору систему конкурсного продажу пам’яток з обов’язковими умовами реставрації. Якщо за два роки жодних змін немає – палац повертається у комунальну власність. Також важливо змінювати суспільне ставлення до культурної спадщини – щоб пам’ятки не сприймалися як тягар, а як цінний ресурс для розвитку громад.
Обговорення триває, і важливо почути думку суспільства: що робити з українськими палацами – рятувати силами громади чи передавати у приватні руки?
