Nickolay Dovgolevsky підсуєтив мені скан ліберальної київської газети «Заря» за 1881 рік. Згідно з однією зі статей під час погрому в Обухові постраждало біля 195 єврейських родин. Ця цифра відповідає моїм уявленням про розмір єврейської громади в Обухові на той час (біля 200 родин – 1000 чоловік).
Якість не дуже, тому не розібрав кілька професій. Втім, 99% роздивився. Інфу переклав, узагальнив і мінімально проаналізував.
Текст буде корисний тим, хто до цих пір вірить у антисемітський стереотип про те, що всі євреї поголовно займалися фінансовими операціями з єдиною метою – обдурити чесного християнина.
***
ПОГРОМ 1881 РОКУ В ОБУХОВІ
… Містечко Обухів стало одним із найбільш постраждалих населених пунктів Київської губернії після погромів. Практично ВСІ єврейські родини зазнали значних втрат. Київський єврейський комітет надав статистичні дані про постраждалих, що включають рівень їхньої потреби, рід занять та кількість членів у кожній родині.
***
СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНА СТРУКТУРА ПОСТРАЖДАЛИХ
Серед 195 постраждалих родин професійний розподіл виглядає так:
Адвокат – 1 особа.
Винокури – 2 особи.
Візниці – 6 осіб.
Власники винних погребів – 2 особи.
Горшечник – 1 особа.
Духовники – 2 особи.
Кантор (в синагозі) – 1 особа.
Капелюшник – 1 особа.
Ковалі – 3 особи.
Кравці – 10 осіб.
Круподери – 5 осіб.
Лихварі – 3 особи.
Маляр – 1 особа.
Мельник – 1 особа.
Мідники – 2 особи.
Міняйло – 1 особа.
Мясники – 7 осіб.
Пекарі – 4 особи.
Писар міщанської управи – 1 особа.
Помічник провізора – 1 особа.
Посесори – 1 особа.
Пралі – 1 особа.
Равини – 2 особи.
Рибаки – 6 осіб.
Різники (шойхет) – 3 особи.
Службовці – 15 осіб.
Ткач – 1 особа.
Торговці (лавочники) – 65 осіб.
Учителі (меламеди) – 15 осіб.
Фактор (маклер) – 1 особа.
Фельдшери – 1 особа.
Швачки – 3 особи.
Шевці (чоботарі) – 6 осіб.
Шинкарі – 22 особи
***
КАТЕГОРІЇ ПОСТРАЖДАЛИХ
Родини поділені на 4 категорії залежно від рівня втрат:
1. Найменш постраждалі (28 родин): частково зберегли майно.
2. Ті, що потребують допомоги (41 родина).
3. Дуже потребуючі (89 родин).
4. Повністю розорені (37 родин).
Деталі за професійним складом кожної категорії:
- У групі "найменш постраждалих" переважно шинкарі, торговці, винокури та ковалі.
- "Дуже потребуючі" включають більшість ремісників (кравці, шевці, писарі, меламеди).
- "Повністю розорені" – представники майже всіх професій, особливо тих, чиї доходи залежали від комерційної діяльності.
***
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
- Торговці (лавочники) та шинкарі частіше зберігали частину майна, але вони зазнали найбільших фінансових втрат через характер свого бізнесу.
- Ремісники (ковалі, шевці, кравці) опинилися у найбільш важкому становищі.
- Освітяни (меламеди) та службовці зберегли відносно менше майна, але їхні втрати також були значними.
***
Погром у Обухові завдав величезної шкоди єврейському населенню, особливо торговцям, лавочникам і шинкарям, чий бізнес залежав від товарообігу. Ремісники та представники інших професій також постраждали, проте їхні втрати були меншими через меншу матеріальну вразливість.
Результати свідчать про потребу в цільовій підтримці для відновлення найбільш постраждалих категорій населення та розробці заходів для відновлення їхньої економічної активності.
***
МОЇ ДУМКИ:
1. Класовий, а відтак і майновий зріз обухівського єврейського міщанства досить чітко ділиться на 5 категорій:
- Робочий клас, переважно ремісники і тд.
- Буржуазія (шинкарі, лавочники і тд).
- Інтелігенція (ребе, меламеди, кантор).
- Спекулятивний капітал (фактор, міняйли, лихварі).
- Чиновники (службовці, писарі).
2. Відразу зауважу, точніше, нагадаю, що на карті (точніше – 2х) центра Обухова у 1900-1906 роках дуже добре видно житла (і прізвища) лавочників довкола Базарної площі, синагог і Воскресенської церкви. Про них же згадує у 1928 році Панченко. На площі також видні винні погреби.
3. В тексті серед постраждалих згадується 15 меламедів, 2 ребе, 3 різники, 2 духовники (не розумію, хто це) – всіх їх я зараховую до представників «духовної праці», а значить двіж тут був норм.
4. Із цікавого: горшечник (як я розумію – гончар) – тільки 1. А от чоботарів вже 6 (хто не в курсі, цієї ж працею заробляв батько А. Малишка). Ну і найцікавіше це 6 рибаків (хоча, може це ті, хто торгував рибою?).
***
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ
Ну шо ж, таваріщі. Не можна сказати шо за останні роки в історії обухівських євреїв відбувся якийсь фундаментальний прорив. Але, станом на зараз ми вже знаємо звідки вони приїздили, де жили, молилися, чим займалися, від кого і коли потерпали, де хоронили. Вистачить на цілу екскурсію.
