Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
Про це повідомляють дослідники з Університетів Бейлора та Гарварда, які представили своє дослідження у середу. У ньому взяли участь понад 207 000 осіб із 22 країн та Гонконгу. Дослідження опубліковане в журналі Nature Mental Health.
Їхнє Глобальне дослідження процвітання охоплює шість сфер добробуту: щастя, здоров’я, сенс життя, характер, стосунки та фінансову безпеку, повідомляє CNN.
Найвищий рівень процвітання показала Індонезія, за нею — Мексика та Філіппіни.
Неочікувано багато країн, які зазвичай займають високі місця у Світовому звіті про щастя — як-от Швеція та США — опинилися лише в середині списку, коли мова йшла про процвітання.
«Унікальність нашого дослідження — в масштабі: ми спостерігаємо за 207 тисячами людей у понад 40 мовах на шести континентах», — пояснив доктор Байрон Джонсон, професор соціології з Університету Бейлора, - Це дає голос приблизно 64% населення світу».
Дослідники планують спостерігати за учасниками щороку протягом п’яти років, щоб краще зрозуміти, що таке «гарне життя».
Одне з головних відкриттів: молоді люди у всьому світі почуваються менш процвітаючими, ніж старші.
«Можливо, один із найбільш тривожних висновків: коли ми аналізуємо дані з усіх 22 країн, то бачимо, що рівень процвітання зростає з віком. Наймолодші учасники звітують про найнижчі показники», — сказав Тайлер Вандервіле, професор Гарвардської школи громадського здоров’я.
У більшості країн молодь не відчуває сенсу життя. Винятки — Танзанія та Польща, де молодь демонструє вищі показники.
Експерти вважають, що це пов’язано з тиском, особливо в розвинених країнах, де молоді доводиться змагатися за робочі місця.
«Молодь каже нам: щось не так», — коментує Фелікс Чеун, доцент психології з Університету Торонто, співавтор глави у Світовому звіті про щастя.
Багатші країни мали вищі бали за фінансову безпеку, але гірші — у сферах стосунків, сенсу життя та характеру.
«Це ставить перед нами важливе запитання: як проводити економічний розвиток, не втрачаючи сенсу, стосунків та моральних цінностей?», — зауважив Вандервіле.
Деякі з найбільш процвітаючих країн, як-от Індонезія чи Нігерія, навіть не входять до топ-20 у рейтингу щастя.
Процвітання визначалося через 12 запитань, серед яких:
Наскільки ви задоволені своїм життям загалом?
Наскільки часто ви щасливі?
Який ваш фізичний і психічний стан?
Чи має ваше життя сенс?
Чи дієте ви на користь інших навіть у складних обставинах?
Наскільки ви задоволені своїми стосунками?
Як часто ви хвилюєтесь за безпеку, житло, витрати?
«Один зі способів задуматись про власне процвітання — пройтися по цих 12 ключових питаннях», — каже Вандервіле.
Одна з учасниць, наприклад, зрозуміла, що їй бракує сенсу, і вирішила нарешті зайнятись волонтерством.
Але не все залежить від людини: як зауважив Чеун, війни, катастрофи чи політичні проблеми — це вже структурні чинники.
«Коли одна людина нещасна — це особиста проблема. А коли незадоволене ціле суспільство — це вже структурна проблема, яка потребує структурних рішень», — підсумував він.
