Джерело: Україна Інкогніта
Історик Роман Захарченко знайшов документ 1751 року, в якому згадано, що церква тоді перебувала в стані будівництва. Це поставило під сумнів дату 1600 року, зазначену у клірових відомостях. Однак знайдені там же чотири намісні ікони викликали суперечності: як ікони могли бути в храмі, який ще не мав даху?
Щоб розв’язати суперечку, провели радіовуглецевий аналіз деревини храму. Зразки взяли з різних ділянок споруди, і дослідження Інституту геохімії НАН України показало, що колоди датуються 1528 роком. Це підтвердило правдивість датування, зазначеного у клірових відомостях.
Приклад Михайлівської церкви не є унікальним. У Європі дедалі частіше використовують дендрохронологічний аналіз для визначення віку храмів. Наприклад, храм у Румунії півтора століття вважали збудованим у 1350-х, доки аналіз деревини не показав дату початку XVIII століття.
Дендрохронологія допомагає не лише уточнювати дати побудови історичних споруд, а й переосмислювати їхній контекст у культурній спадщині. У випадку Михайлівської церкви сучасні технології підтвердили її статус однієї з найстаріших на сході України.
