Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
На верхньому зображенні — повінь у сучасному злитті Тиси й Керешу, а нижче — реконструкція незарегульованої заплави річки Хармаш-Кереш під час весняної повені XVIII століття. Знімки створені з допомогою дрона поблизу села Ечьод і на основі спеціального запиту до нейромережі.
Багатьом знайоме відчуття цікавості: а як виглядало це місце століття тому? Особливо — якщо відомо, що за останні кількасот років ландшафт радикально змінився через людське втручання.
Велика Угорська рівнина (Альфьольд) — саме такий приклад. У середині XIX століття великі гідротехнічні проєкти осушили болотисту територію й перетворили її на сільськогосподарську площу. Але останніми роками через посухи, пов’язані з глобальним потеплінням, виникають сумніви у сталості такого землекористування. Нове дослідження пропонує спосіб візуалізації історичного вигляду цих територій за допомогою так званих "історичних дрон-фото".
Дослідники з Інституту географії та наук про Землю — Густав Якаб і Еніке Магярі (кафедра географії довкілля й ландшафтів), Габор Тімер (кафедра геофізики й космічних наук) і Бенедек Якаб (RAIZEN.Art) — опублікували статтю в журналі Land під назвою "Потужний підхід до візуалізації: створення фотореалістичних ландшафтів за допомогою ШІ".
Ведучий автор Густав Якаб роками знімав з дронів дедалі сухіші пейзажі Великої Угорської рівнини. Мета проєкту — змоделювати, як ці самі місця виглядали б 200–250 років тому, якби у дронів була функція "машини часу".
Метод перевірявся за допомогою сучасної картографії. Згенеровані зображення зіставлялися з сучасними топографічними мапами та супутниковими фото з Google Earth, що дозволило підтвердити достовірність реконструкцій.
Автори використовували доступні або недорогі ШІ-інструменти — ChatGPT, Krea AI, Adobe Firefly та Lightroom CC — для створення промптів, які перетворювали сучасні фото на історичні. Особлива увага приділялась елементам, яких не могло бути в минулому (наприклад, дороги або лінії електропередач), — їх видаляли, а натомість додавали можливі тварини чи рослини того часу.
Інша частина дослідження демонструє, як створювати такі ландшафти не на основі сучасних фото, а використовуючи історичні карти. Перше системне картографування Угорщини проводилось ще за часів Йосифа II, а місцеві інженерні мапи існують ще раніше.
Приклад реконструкції: дрон-фото річки Бюш-ер із вересня 2024 року й те, як вона могла виглядати 250 років тому. За допомогою генеративного заповнення дослідники замінили пасовища на болота, сухе русло — на повноводну річку, і видалили сучасні канали та дороги.
Хоча це може виглядати як розвага, насправді такий підхід є потужним інструментом популяризації науки. Він дозволяє візуалізувати доколоніальний ландшафт максимально реалістично й перевірено. Це не лише допомагає краще зрозуміти, як функціонувала екосистема в минулому, а й сприяє підтримці сучасних стратегій збереження води.
