Соціальні мережі диких бабаків доводять суперечливу еволюційну теорію

Соціальні мережі диких бабаків доводять суперечливу еволюційну теорію
13:40 01.04.2025
Соціальні мережі диких бабаків доводять суперечливу еволюційну теорію
Нестор Обухівський
Нестор Обухівський
Читать на русском

Чи може склад групи, до якої ви належите, впливати на ваше виживання? Цим питанням задавались дослідники бабаків і натрапили на докази так званого багаторівневого добору — ідеї, що добір відбувається не лише на рівні особин, а й на рівні груп.

Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова

Чи може склад групи, до якої ви належите, впливати на ваше виживання? Цим питанням задавались дослідники бабаків і натрапили на докази так званого багаторівневого добору — ідеї, що добір відбувається не лише на рівні особин, а й на рівні груп.

Згідно з класичною теорією еволюції, природний добір обирає особин із найкращими рисами. Але багаторівневий добір стверджує: групи з певними характеристиками також можуть бути "відібрані" — і це впливає на долю кожного її члена. Наприклад, навіть інтроверт у згуртованій соціальній групі має більше шансів вижити.

У дослідженні, опублікованому в журналі Proceedings of the Royal Society B, вчені проаналізували понад 42 тисячі соціальних контактів серед 1 294 бабаків із 180 груп. Вони відстежували і тривалість життя, і кількість нащадків.

Результати: як особисті зв’язки, так і структура самої групи значно впливали на виживання. Причому соціальна група іноді мала більший вплив, ніж кількість друзів бабака.

Зокрема, бабаки з меншою кількістю зв’язків, але в соціально активній групі, мали вищі шанси на виживання. Це схоже на те, як інтроверт може “виграти” від активного оточення.

Дослідження показує, що те, як ми організовані у спільноти — у природі чи в людському суспільстві — має глибокі еволюційні наслідки. І підтверджує давню гіпотезу Дарвіна про те, що добір діє не лише на нас особисто, а й через наші групи.