У Солом'янському районі Києва відкрили пам'ятний знак митрополиту Василю Липківському. Пам'ятник встановили біля будинку, де він мешкав останні роки життя перед розстрілом.
Про це повідомила депутатка Київради Ксенія Семенова.
Туди його подалі від центра міста виселили примусово в чужу хату. Уявляєте, яка сила була у Липківського, що його в 73 роки совєти вважали небезпечним для гнилої імперії, - йдеться в повідомленні.
Вона зазначила, що будинок, де мешкав 73-річний митрополит-мученик, стояв на вулиці Дачній, 8. Він не зберігся, але його точне місце розшукав працівник бібліотеки імені Г. Сковороди Олександр Михайлик. Ініціатором встановлення пам'ятника став військовий ЗСУ Андрій Ковальов, а виготовив монумент скульптор Олександр Ткачук. Також на відкритті був присутній онук Василя Липківського — Костянтин, який був охрещений своїм дідом.
Освячення пам’ятника митрополиту Василю Липківському звершив митрополит Переяславський і Вишневський Олександр (Драбинко) у співслужінні єпископа Фастівського Володимира (Черпака) та собору духівництва Православної Церкви України. Також була відслужена заупокійна літія за священнослужителем.
Долучився до урочистих заходів відкриття та освячення пам'ятника епохальній постаті і представник духовенства Обухівщини.
Отець Сергій зазначив, що очільник УАПЦ митрополит Василь Липківський зміг за 1921–1927 роки об’їхати близько 600 парафій.
При цьому він не цурався подорожі звичайним возом. За це люди називали його «наш митрополит» або «отець-митрополит». Його вітали надзвичайно тепло, радісно, як свого батька. Візити Київського митрополита після кількасотлітньої московської окупації були унікальним явищем. Крім того, за короткий час УАПЦ змогла повністю себе забезпечити богослужбовою літературою українською мовою, україномовними Бібліями, було розпочато роботу над українським перекладом Життя святих. Коли митрополит Василь Липківський прибував із візитом до певного храму, він розповсюджував цю літературу. Люди відновили традицію прикрашати квітами та вишитими рушниками храми, ікони, розп’яття Хреста, плащаницю. Це слугувало також і відродженню патріотичного українського духу. І заплатило духовенство цієї Церкви за все це найвищу ціну: росія потопила український церковний рух в крові, - розповів священник.
