Важливе уточнення: далеко не кожен учасник цієї десятки є туристичною фермою, куди можна просто приїхати на екскурсію. Частина — звичайні місцеві підприємства. Але саме вони і формують реальну, а не придуману гастрономічну карту громади.
Безумовний номер один.
Biologist — крафтова виноробня Ігоря Петренка у Лісниках. Тут виробляють натуральні вина, експериментують із різними технологіями, витримкою, тривалою мацерацією та квеврі.
Частина винограду вирощується безпосередньо на Київщині. У Лісниках ростуть, зокрема, Шардоне, Рислінг та інші сорти.
Це не просто виробництво. Виноробня приймає гостей за попереднім записом, проводить екскурсії та дегустації. Тому з усієї десятки саме Biologist найбільше відповідає класичному поняттю гастрономічного туризму.
Одне з наймолодших господарств у нашому списку.
Фермерське підприємство зареєстроване у Рославичах. Основний напрям — вирощування овочів, баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.
Для громади такі господарства не менш важливі, ніж красиві туристичні виноробні. Саме з них починається справжня локальна їжа — овочі та інша продукція, вирощені буквально в кількох десятках кілометрів від Києва.
Ще один приклад локального аграрного виробництва.
Господарство у Мархалівці працює з овочівництвом, декоративним садівництвом та продукцією розсадників.
Для туриста це поки не розкручена «ферма вихідного дня», однак для локальної економіки громади такі виробники принципово важливі. Вони показують, що передмістя Києва — це не лише котеджі та торгові центри.
Хотів має давню аграрну традицію, і вона не зникла після стрімкої забудови південного передмістя столиці.
Місцеві аграрні підприємства працюють насамперед із зерновими, бобовими та олійними культурами.
Це вже не «крафтова ферма з кошиками для Instagram», а велике господарство. Проте саме такі підприємства формують аграрний фундамент території й нагадують, що зовсім недавно значна частина сучасного київського передмістя була сільськогосподарською зоною.
Локальний продукт — це не обов’язково сир, мед чи ковбаса.
У Хотові зареєстрована «Київська міська ростерія», основний напрям якої — виробництво чаю та кави.
І це дуже показовий для сучасної Феодосіївської громади формат. Територія поступово перетворюється на простір, де поруч існують класичне сільське господарство та невеликі спеціалізовані виробництва, орієнтовані вже на споживача великої київської агломерації.
Ще один виробничий напрям громади — хліб і кондитерські вироби.
Хотівське підприємство «Кремень» зареєстроване як виробник хліба, хлібобулочних виробів, борошняної кондитерської продукції, тортів і тістечок.
У туристичних путівниках такі підприємства зазвичай губляться. А дарма. Якщо говорити про локальних виробників серйозно, а не перераховувати лише красиві ферми з дегустаційними залами, місцеві пекарні повинні бути в такій добірці.
У Мархалівці працює ще одне харчове виробництво — «Гато».
Його профіль пов’язаний із хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами.
Це вже доволі показовий кластер: у невеликому селі поряд із Києвом одночасно працюють аграрні господарства, виробники м’ясної продукції та пекарсько-кондитерський бізнес.
Ще один місцевий виробник, але вже м’ясного напрямку.
Серед видів діяльності підприємства — виробництво м’ясних продуктів, м’яса та м’яса птиці.
Для гастрономічної карти громади це важливий пункт, хоча «Уніміт» не слід плутати з туристичною фермою чи фермерською лавкою. Це виробничий бізнес, а не місце, куди варто їхати без попередньої домовленості.
Досить незвичайний учасник списку — комунальне підприємство Феодосіївської сільради.
Його основний профіль — виробництво готової їжі та страв. Серед напрямів роботи також є постачання готових страв.
З погляду туриста це, можливо, не найромантичніший пункт. З погляду локальної економіки — цікавий приклад того, як харчове виробництво може існувати не лише в приватному фермерському секторі.
Найбільш несподіваний пункт добірки.
У підприємства серед напрямів діяльності вказувалися виробництво харчових продуктів, сокової продукції, а також виробництво дистильованих алкогольних напоїв і сидру.
Тут необхідне застереження: реєстрація відповідного виду діяльності ще не означає, що сьогодні в Хотові працює туристична винокурня з дегустаційною залою. Тому їхати туди «на екскурсію» без окремого підтвердження не варто.
Але для огляду виробничої історії громади це цікавий приклад того, наскільки різноманітним може бути місцевий харчовий бізнес.
Поки що — швидше про потенціал.
Готовим туристичним продуктом є насамперед Biologist у Лісниках. Там уже поєднані виробництво, історія бренду, виноградники, дегустація й можливість побачити процес створення вина.
Решта виробників поки існують переважно як бізнес, а не як туристичні об’єкти. І саме тут громада має великий резерв. Фермерський маркет, ярмарок локальних продуктів, гастрономічний маршрут між Лісниками, Хотовом, Мархалівкою, Рославичами та Іванковичами міг би об’єднати дуже різних виробників в один локальний бренд.
Бо продукт для такого маршруту вже є. Йому поки що бракує лише спільної упаковки.
