Тренінг "Громадський бюджет як інструмент демократичних перетворень громади": перспективи для Обухова

Тренінг "Громадський бюджет як інструмент демократичних перетворень громади": перспективи для Обухова

1 березня 2019 р. у приміщенні Обухівської міської ради пройшов тренінг "Громадський бюджет як інструмент демократичних перетворень громади"

На початку тренінгу Аліна Кондратюк, начальник управління економіки виконавчого комітету Обухівської міської ради розповіла про параметри, умови участі та розмір фінансування по програмі громадського бюджету (далі – ГБ) на 2019-2020 роки, а також було наведено аналогічні дані для минулих років.
Так, у цьому році сума, виділена на реалізацію програми “Громадський бюджет”, складає 1.5 млн. грн.

Тренінг провели наступні спікери:

  • Ігор Дорош, радник з питань місцевих фінансів Центру розвитку місцевого самоврядування;
  • Артем Стельмашов, начальник відділу з питань розвитку місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків управління з питань децентралізації, розвитку місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків секретаріату Київської міської ради;
  • Олег Любімов, директор Київського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за сприяння Програми ULEAD з Європою / ULEAD with Europe.
  • Також у тренінгу брали участь посадові особи Обухівської міської ради, місцеві депутати, представники громадськості Обухова.
Тренінг "Громадський бюджет як інструмент демократичних перетворень громади": перспективи для Обухова
Тренінг "Громадський бюджет як інструмент демократичних перетворень громади": перспективи для Обухова

Серед питань, обговорюваних на тренінгу та актуальних для м.Обухів, – підвищення якості підготовки, оформлення та подачі проектів. Мається на увазі, що часто автори проектів замість детального прорахунку кошторису радше сприймають бюджет участі просто як якийсь «конкурс ідей», яку вони просто можуть подати, а далі хтось має проект прорахувати та реалізувати, не особливо вдаючись до більш детального опису подробиць та нюансів, вже не кажучи про врахування всього вищеперерахованого у загальному кошторисі проекту.

Серед подібних прикладів на тренінгу наводився і обговорювався проект «Хоспіс», поданий минулого року, з бюджетом біля 150 тис.грн. У ньому було передбачено тільки закупівлю мінімальної кількості меблів і подібного приладдя. Ні приміщення, ні тим більше питання земельної ділянки, на якій має розташовуватися майбутній заклад – у проекті передбачені не були. Точніше, було зазначено, що розміщення його має відбуватися в існуючих приміщеннях районної лікарні. Але ж міська влада не має наразі відношення до ЦРЛ і відповідно не має права займатися питаннями приміщень у ній. Хоча сама тема проекту безумовно гарна, і цей заклад потрібний громаді.

Разом з тим, як вдалий приклад залучення авторів проектів до подальшої реалізації наводився приклад Києва, де автори задіяні не тільки до власне початкового етапу (подача проекту), а і до подальших – вибору та погодження предмету закупівлі, подальший контроль і т.п. Наприклад, у Києві із авторами проектів погоджується тендерна документація, у якій у т.ч. прописані вимоги до, наприклад, зовнішнього вигляду предмету закупівлі, кольору і т.п., щоб ці параметри співпадали із баченням автора проекту.

Тренінг "Громадський бюджет як інструмент демократичних перетворень громади": перспективи для Обухова
Тренінг "Громадський бюджет як інструмент демократичних перетворень громади": перспективи для Обухова

Також, Артем Стельмашов звернув увагу на дещо дивну, на його думку, ситуацію із тим, що в Обухові, як видно із попередніх етапів ГБ, перемагає всього один проект. Для порівняння, у Києві минулого року переміг 341(!) проект (починали з 50 переможців, в першому сезоні). Різниця просто колосальна, навіть зважаючи на кількість населення, поданих проектів, та фінансуванням. Тобто, наразі у нас ситуація виглядає таким чином, що перемагає проект, у якому автором прописана сума, яка покриває практично весь бюджет річної програми ГБ.

Разом з тим, у діючому Положенні є не зовсім зрозумілий поділ проектів на капітальні та поточні (співвідношення 60:40). Реально цей поділ не діє, його мало хто з авторів проектів розуміє, ще менше бачать в цьому необхідність, і мало в яких містах цей поділ, до речі, є ефективним. Тому серед можливих змін, які варто було б внести в діюче Положення (але вже на наступний рік, звісно, бо з 01.03 вже розпочався прийом проектів) – скасувати поділ видів проектів на капітальні та поточні, і навпаки, ввести поділ на великі і малі.

Про співвідношення, звісно, можна (і потрібно буде!) дискутувати, бо воно в різних містах відрізняється (75:25, 70:30, 60:40 і т.п.), але логіка в тому, що більше дрібних проектів-переможців краще для всього бюджету участі загалом, ніж один проект, але на всю суму. Необхідно зауважити, щоправда, що минулого року проекти, які зайняли 2 та 3 місця (волейбольний майданчик на пляжі та тренажерна зала у школі №1), були внесені до Стратегії розвитку Обухівської ОТГ до 2030р., із термінами реалізації 2019-2020рр.

Тренінг "Громадський бюджет як інструмент демократичних перетворень громади": перспективи для Обухова
Тренінг "Громадський бюджет як інструмент демократичних перетворень громади": перспективи для Обухова

Далі хотілося б навести деякі цікаві цифри, які звучали під час події:

Бюджет ГБ у м.Києві – 50 млн.грн. (перший рік), 100 млн.грн (другий рік), 150 млн.грн. (третій рік), поточний рік - 160 млн.грн.

До речі, якщо порівняти (виходячи із поточних сум бюджетів участі Києва (160 млн.грн., 4 млн. мешканців) та Обухова (1.5 млн.грн., 35 тис.мешканців), то виходячи з умовної «суми на одного мешканця» (160 млн./4 млн)=~40грн для Києва, маємо у нас 35 тис. (мешканців) * 40 (грн.) = 1.4 млн.грн. Тобто, суми (відносно кількості мешканців) таким чином співставні. Також, суму на ГБ можна співставити відносно видатків у міському бюджеті. Наразі, це становить 0.1% (правда, із врахуванням трансфертів). Сума в принципі співставна із іншими містами: Буча (0.3%), Київ (0.3%), Львів (0.2%), Гостомель (0.8%), Боярка (0.5%), Нью-Йорк (0.1%), Париж (5%!), Варшава (0.5% - 1.1%, в залежності від району).

У Києві 40% проектів-переможців – це освітні проекти.

У деяких містах відсоток освітніх проектів-переможців ще вищий. Тому, наприклад, у Львові – встановили обмеження у 40% бюджету ГБ, на які можуть претендувати освітні проекти.

У Києві цього року в Положенні про ГБ прописали обов’язкову норму про запас у 20% в кошторисі для кожного проекту. Тобто, до суми, прорахованої автором проекту, додається 20% (зрозуміло, потрібно бути в рамках загального дозволеного бюджету для конкретного виду проектів). Це потрібно, враховуючи інфляційні процеси, а також те, що проекти будуть реалізовуватися наступного року.

Тренінг "Громадський бюджет як інструмент демократичних перетворень громади": перспективи для Обухова
Тренінг "Громадський бюджет як інструмент демократичних перетворень громади": перспективи для Обухова

на фото - приклад проекту - "Наукові пікніки"

У м.Полтава прописали у Положенні про ГБ заборону на подачу у проектах ремонтів у бюджетних закладах. Вважається, що ці речі повинні фінансуватися у відповідних міських цільових програмах.

У Варшаві (Польща) проекти можуть подавати, крім, зрозуміло, зареєстрованих мешканців, не тільки жителі інших міст, а навіть іноземці. У Львові, до речі, теж проект може подати не житель Львова, а, наприклад, той, хто працює у місті, чи військовослужбовець, потрібно тільки надати довідку про місце роботи/служби у місті. Дуже слушна ідея, що немає сенсу обмежувати можливості для подачі гарних проектів. Голосування – інша справа, як і раніше - тільки жителі громади.

У Берліні (Німеччина) у окрузі Ліхтенберг, проекти можна подавати протягом року. Поточні проблеми у місті обговорюються весь рік, і після обговорення в будь-який момент року автор може подати свій проект. За настанням якогось моменту (дати) всі проекти, які на той момент подані – йдуть на голосування. За словами Артема Стельмашова, ця система дуже прогресивна, і Київ теж буде рухатися в цьому напрямку.

Тренінг "Громадський бюджет як інструмент демократичних перетворень громади": перспективи для Обухова
Тренінг "Громадський бюджет як інструмент демократичних перетворень громади": перспективи для Обухова

На фото: приклад проекту - екодатчики

Щодо голосування – і Артем, і Ігор наголосили на позитивному ефекті від голосування за проекти ГБ у Києві виключно в електронній формі, через мережу інтернет. Так, там були у свій час дискусії щодо того, щоб залишити можливість проголосувати старим, «ламповим», паперовим способом. Але аргументи противників офлайн-голосувань щодо недопущення маніпуляцій та можливих «накручувань» та фальсифікацій переважили. Питання дискусійне, але впевнений, що і Обухів рано чи пізно прийде виключно до електронних голосувань. Бо немає нічого гіршого, ніж дискредитація самої ідеї ГБ і зневіра членів громади, внаслідок недовіри до процедури голосування, та/або можливих накручувань і фальсифікацій.

А головний секрет популярності і успіху ГБ у м.Києві, як зазначив Артем Стельмашов – це відкритість, конкуренція та довіра. Просто шалена конкуренція і при подачі проектів, і при голосуванні. Також надвисока конкуренція присутня і у виборах до всемогутньої громадської бюджетної комісії, про яку згадувалось вище. На момент проведення тренінгу, документи подали 90 організацій, представники яких претендують на 21 місце.

Також на тренінгу було дуже цікаво ознайомитися із свіжими трендами та тенденціями у розвитку ГБ по Україні.

Наприклад, є області, у яких прийнята обласна програма бюджету участі. Що це дає, і чим відрізняється від міських програм? Це дозволяє подавати проекти і брати участь у ГБ мешканцям тих населених пунктів, у яких наразі відсутні свої власні програми ГБ.

Також, розвивається, хоч і не такими швидкими темпами, як хотілось би, і загальнодержавна програма громадського бюджету, за яку вже проголосував парламент. Навіть 500 млн.грн. заплановано виділити на реалізацію проектів. Єдине, наразі поки що не вистачає нормативних документів по конкретних принципах і механізмах реалізації загальнодержавного ГБ. Але це теж буде ще один інструмент реалізації ГБ для мешканців громад, у яких відсутні власні програми бюджету участі.

Ще одна з тенденцій – з етичних міркувань, в деяких містах у Положенні про ГБ обмежують можливість подання проектів від місцевих депутатів. Вважається, що у

депутатів і так більше повноважень і можливостей для реалізації різних проектів у громаді, ніж у рядових жителів міста.

Також прогресивна норма – дозволити подавати проекти і голосувати за них, починаючи із 14-річного віку, тобто власникам ID-карток.

Ще одне вдосконалення у цьогорічному ГБ м.Києва – «Громадська бюджетна комісія», яка на 60% складається із представників громадськості. Вона розглядає подані проекти і її рішення є вирішальними при фінальному не-/допущенні проектів до власне голосування.

Але із новинок - найцікавішим, на мою суб’єктивну думку, було озвучено про початок у цьому році реалізації у м.Київ шкільних(!) громадських бюджетів. Це свого роду «міні шкільний громадський бюджет», який реалізується в рамках кожної школи. Тобто на кожну школу виділяється окрема сума, учні подають проекти, і голосують за проекти в рамках тільки своєї школи. Як приклади поданих проектів у школах були наведені «Локація «Селфі-зона» для фотографування», кольоровий БФП для випуску шкільної стінгазети та інші.

Якщо чесно, у нас в ГО “Асоціація розвитку Обухівщини” вже раніше обговорювалась ідея «дитячого бюджету участі» та почали напрацьовувати ключові пункти для формалізації процесу. Але стримувало те, що досі ще не було прецедентів реалізації у інших містах подібних програм. І тут чудова новина зі столиці! :-)
Я впевнений, що запуск та реалізація програми «шкільних міні-ГБ» дасть можливість реалізації цікавих дитячих ідей, додасть нашим майбутнім громадянам впевненості в тому, що вони здатні на щось впливати. Зрештою, є надія, що в подальшому із авторів проектів підростуть активні жителі нашої громади.

Так що це теж одна із класних обговорюваних ідей із тренінгу, яку просто необхідно у нас у місті впровадити.

Виклики при впровадженні ГБ, які були озвучені:

  • низький рівень активності громадян, можливо, внаслідок недовіри до влади, можливо, внаслідок інших причин;
  • нерозуміння мешканцями можливостей і переваг участі;
  • можливо, слабка промо-кампанія, підтримка і т.д.;
  • недовіра до процедур та процесу голосування (це в основному стосується «паперового» виду голосування, яке актуальне для тих міст, де воно є (як в Обухові), наприклад у м.Київ голосування виключно в електронній формі).

У другій половині тренінгу під час свого виступу Артем Стельмашов зупинився на конкретних прикладах цікавих проектів, які можуть зацікавити практично будь-яку громаду:

  • “Йога-простір”: проста ідея простору для оздоровлення мешканців, з мінімальним набором лавочок, можливо підвісні гамаки, крісла, скульптурний арт-об’єкт. Необхідність, втім, як і для багатьох інших проектів, подбати про збереження від вандалів. Тобто, поєднання із камерами спостереження тощо.
  • «Наукові пікніки». Проект, в якому дуже щільно задіяні студентські спільноти. Проект, який регулярно з легкістю перемагає у м.Києві. У парку Шевченка відбуваються такі заходи, де біологи, хіміки, фізики проводять науково-популярні експерименти, лекції, тренінги. Для того, щоб діти обрали для своєї майбутньої спеціальності професії, наприклад, біолога, фізика чи хіміка.
  • Різноманітні мистецькі фестивалі;
  • Екологічний проект: датчики, які контролюють хімічну забрудненість повітря.

Було дуже корисно обговорити особливості наших громадських бюджетів на практичних прикладах і попрацювати над варіантами правок до Положення про ГБ у м.Обухів.

Коментарі