
Джерело: Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник
За інформацією фахівців заповідника, історія стада пов'язана із самоселами села Луб'янка, зокрема з місцевою жителькою Ольгою Ющенко. Після аварії на ЧАЕС її родина повернулася до рідного села та тримала найбільше в населеному пункті поголів'я — сім корів.
Після смерті господарів у 2016 році тварини залишилися без людського догляду. Замість загибелі рогата худоба успішно пристосувалася до умов навколишнього середовища та перейшла до життя у дикій природі.
Науковці зазначають, що попри повністю дикий спосіб життя, тварини досі зберігають «пам'ять» про колишнє обійстя: найбільш утоптана стежка стада й досі проходить через колишню садибу їхніх господарів.
За роки автономного існування без втручання людини тварини повністю адаптувалися до диких умов та сформували чітку соціальну ієрархію:
Самозахист: корови об'єднуються для захисту телят та здатні спільно протистояти хижакам — вовкам і ведмедям;
Автономність: тварини самостійно знаходять прожиток у будь-яку пору року та не потребують ветеринарного чи людського догляду.
Сьогодні це стадо є унікальним об'єктом для спостереження науковців як приклад швидкого природного здичавіння та адаптації свійських тварин до умов дикої природи.