Джерело: Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник
Обліки проводяться кількома методами, зокрема шляхом аналізу екскрементів. Такий підхід дозволяє оцінити чисельність, активність і міграційні маршрути тварин: копитні залишають фекалії 16–20 разів на добу, і вони зберігаються протягом тривалого часу.
Дані обліків свідчать про зростання чисельності коней Пржевальського та оленів, а от популяція європейського лося скоротилася. Ймовірна причина — обмеження сезонної міграції через українсько-білоруський кордон, який частково перешкоджає традиційним шляхам переміщення тварин.
Із приходом весни копитні активно переходять із сухої зимової їжі на молоду зелену рослинність, що важливо для адаптації їхньої травної системи. Водночас спостерігається зростання навантаження на пасовища, що сприяє зменшенню маси сухої трави — це, у свою чергу, знижує ризики масштабних пожеж і сприяє біорізноманіттю.
Попри це, деякі види рослинності — зокрема осока та куничник — залишаються у великих кількостях, оскільки копитні їх майже не споживають.
Загальні висновки весняних обліків — обнадійливі: зростання чисельності певних видів, активне використання територій і розширення ареалів свідчать про стабільний екологічний розвиток Чорнобильського заповідника.
