Як повідомила Олександра Яценко у Facebook-групі «Тваринний світ України», порожні мушлі вона побачила у дубовому лісопарку Харкова у вересні 2026 року.
«У дубовому лісопарку багато пустих мушель. Або висохли равлики без дощів, або хтось ними поласував», — написала вона.
У коментарях користувачі запропонували кілька пояснень. Одне з них — равликів могли поїдати дрозди. Інші припустили, що ними могли харчуватися їжаки. Водночас користувачка Ніна Сверлова звернула увагу, що велика кількість порожніх мушель не обов'язково свідчить про масову загибель саме цього літа: у місцях постійного проживання равликів їхні мушлі накопичуються поступово.
Останнє пояснення цілком узгоджується з даними досліджень наземних молюсків. Порожні мушлі можуть залишатися в природному середовищі після природної смерті равлика і зберігатися там певний час. Тому сама їхня кількість без додаткового обстеження не дозволяє визначити, коли і від чого загинули тварини.
Посушлива погода справді створює для наземних равликів складні умови, оскільки вони легко втрачають воду. Однак багато видів мають спеціальні механізми переживання спеки та нестачі вологи.
Під час тривалих сухих періодів равлики можуть переходити у стан естивації — літнього заціпеніння. Вони ховаються у затінених і вологіших місцях, втягують тіло в мушлю та різко знижують активність і обмін речовин. У деяких видів отвір мушлі додатково закривається плівкою із затверділого слизу — епіфрагмою, яка допомагає зменшити втрату води.
Такий механізм використовують, зокрема, представники родини Helicidae. Дослідження виноградного равлика Helix pomatia показують, що цей вид також здатний переходити у літній стан спокою під час несприятливих умов. Загалом наземні равлики досить добре пристосовані до тимчасових літніх посух, хоча тривалі та екстремальні періоди спеки й нестачі вологи можуть збільшувати їхню смертність.
Інша можлива причина появи мушель — хижаки.
Особливо відомими мисливцями на наземних равликів є дрозди. Наприклад, співочий дрізд бере равлика дзьобом і розбиває його мушлю об камінь або іншу тверду поверхню, щоб дістатися до м'якого тіла. Такі місця навіть називають «ковадлами дроздів». Біля них часто можна побачити уламки кількох мушель.
Саме стан мушель може дати певну підказку. Якщо поруч із каменем або іншою твердою поверхнею лежить багато свіжих розбитих мушель із характерними пошкодженнями, це може свідчити про діяльність дрозда. Якщо ж мушлі залишилися цілими, таке пояснення стає менш очевидним.
При цьому за самим повідомленням із соцмережі встановити причину появи великої кількості мушель у харківському лісопарку неможливо. Для цього потрібно було б оглянути їхній стан, визначити вид равликів та з'ясувати, чи є на мушлях характерні сліди хижаків.
Тому версія про те, що всі равлики просто «висохли» через відсутність дощів, не є єдиною. Частина молюсків могла загинути природним шляхом у різний час, частина — стати здобиччю тварин, а живі равлики під час сухої погоди могли просто перейти у стан спокою і сховатися в більш вологих місцях.
