
Джерело: Гриби України
Перші зразки гриба були виявлені навесні під час спільної лісової вилазки. Тоді знахідка виглядала як чорні, повністю муміфіковані диски, що одразу ускладнило визначення виду. Таке збереження для дискоміцетів є нетиповим, особливо навесні, коли в природі достатньо вологи.
Під час лабораторного дослідження зразків з’ясувалося, що м’якуш гриба дає інтенсивну фіолетову реакцію в лужному середовищі, а форма спор не відповідала жодному з відомих чорних дискоміцетів. Через це знахідка залишалася невизначеною майже півтора місяця.
Розв’язка настала наприкінці травня, коли серед чорних муміфікованих дисків з’явилися нові живі апотеції темно-зеленого кольору з жовтуватим рифленим краєм. Саме ці ознаки дозволили впевнено ідентифікувати гриб як катінеллу оливкову. Після цього вид неодноразово фіксували в різних місцях Києва на різних стадіях розвитку.
Фахівці зазначають, що катінелла оливкова займає дуже специфічну екологічну нішу. Вона росте переважно на нижньому боці гнилих листяних колод, у дуплах і закритих порожнинах лежачих стовбурів, зазвичай у вологих місцях поблизу боліт. Через це її плодові тіла майже завжди спрямовані гіменофором донизу.
Особливо цікавим є спосіб поширення спор цього гриба. На відміну від більшості дискоміцетів, які використовують вітер, катінелла пристосувалася до середовища без протягів. Під час дозрівання спор поверхня гриба вкривається липкою рідиною, в якій спори затримуються. Коли по деревині пересуваються комахи та інші безхребетні, спори чіпляються до їхніх лапок і таким чином переносяться на нові субстрати.
За спостереженнями дослідників, катінелла оливкова є «довгограючим» видом: вона розвивається протягом усього теплого сезону, муміфікується восени та зберігається в такому стані до наступного року. Гриб фіксували в Києві з червня по вересень, що підтверджує його тривалий цикл розвитку.