Про це написала Alla Lisova у Facebook-групі «Тваринний світ України».
За її словами, солонець вона побачила 27 вересня у Радомишльському лісовому господарстві Житомирської області.
Такі місця називають солонцями. Їх облаштовують, щоб забезпечити диких копитних додатковим джерелом мінеральних речовин.
Сіль особливо приваблює козуль, оленів, лосів і диких кабанів. Натрій та інші мінерали потрібні тваринам для роботи нервової системи, м'язів і підтримання водно-сольового балансу.
У природі копитні можуть отримувати мінерали з ґрунту, води, рослин або природних солонців, однак таких джерел не завжди достатньо або вони можуть бути розташовані далеко. Тому у мисливських та лісових господарствах солонці інколи створюють штучно.
Потреба у мінеральних речовинах може зростати у певні періоди року — зокрема під час росту молодняку, вагітності та лактації, а також у період активного росту рогів у самців оленевих.
Саме тому біля солонців часто можна побачити сліди різних видів копитних.
У коментарях під дописом користувачі також розповіли, що бачили, як сіль охоче лижуть сарни, кабани та лосі.
Так, можуть. Дикі тварини здатні самостійно знаходити природні джерела мінералів. Вони можуть лизати багатий на солі ґрунт, пити воду з певним мінеральним складом або споживати рослини, що накопичують мінерали.
Тому штучний солонець — це не єдиний спосіб отримання солі, а додаткове джерело, яке створюють у місцях проживання тварин.
У коментарях до допису один із користувачів звернув увагу на іншу проблему: місця, де тварини регулярно приходять до солі, можуть стати передбачуваними точками їх появи.
Через це такі місця потребують контролю, адже їх можуть використовувати не лише для спостереження або підгодівлі тварин, а й браконьєри.
Саме тому облаштування солонців має бути частиною контрольованого ведення лісового та мисливського господарства, а не просто випадковим підгодовуванням диких тварин.
