Джерело: Наталія Баласинович
"Хочеться, щоб все було ідеально, але ми вже четвертий рік живемо у стані війни. Щодня — тривоги, шахеди, ракети", — зазначає Баласинович.
Особливо складною є ситуація з вулицями, які були передані на баланс громади без асфальтового покриття. Багато з них потребують повного оновлення.
Незважаючи на те, що державні програми капітального ремонту наразі заморожені, у громаді намагаються підтримувати дороги в задовільному стані власними силами.
Зокрема, вже проведено ямковий ремонт на вулиці Михайлівській (від будинку №31 до №19), заасфальтовано заїзд із вулиці Васильківської на Сагайдачного, а також здійснено грейдерування провулку Гончарний у мікрорайоні Масив.
"Поступово, крок за кроком, будемо ремонтувати інші", — додає Баласинович і закликає мешканців до розуміння та терпіння.
У громаді переконані: разом можна не лише вистояти, а й відновити інфраструктуру після перемоги.
Одні громади вкладають у ДФТГ і техніку, котра дозволяє збивати дрони. Інші, як наші сусіди з Василькова - кладуть дороги. Можна довго говорити про те, що попри війну країні потрібні дороги, дитсадки, нові школи в Херсоні і квітники у Краматорську. Втім, це питання риторичне, враховуючи дефіцит нашого бюджету. Але не для місцевих "царьків", котрі живуть за принципом "пиляй поки можеш". Пояснити потребу в дорогах для Василькова, котрий щоночі потерпає від нальотів можна, але важко, ставлять під сумнів цей підхід у каналі Obukhiv first!
