Про це йдеться на її сторінці, передають Хроніки Обухова.
Данило загинув у Луганській області при виконанні бойового завдання. Йому навіки 33 роки, - йдеться у повідомленні.
Зимою (15.03.2022) минулого року він написав вірша, котрий можна вважати реквіємом.
Засинаючи на карематі
обіймаю залізного друга.
сняться сни про літо та море
і згасає навколо напруга.
І не жорстко зовсім лежати
у позі одній незмінно
і спокійно в "блендері" спати,
адже спимо позмінно.
Адже сон цей короткий прикриють,
збережуть мої побратими.
з багатьма досі був незнайомий,
а тепер стали рідними з ними.
Храп братюнчиків, мов колискова
став для мене останнім часом
хоч, буває, басами піде,
дальнім громом або контрабасом.
Що було раніше в житті
зараз може лише наснитися.
Ці прекрасні, мирні сни,
так хотілось би в них лишитися.
Але час дуже швидко біжить
та, міняючи швидко сюжети
сон піде, пролетить, немов мить.
Час вставати, реальністю жити.
Сон - це розкіш для нас тепер
кожна хвилина - безцінна.
Лише думка тішить: "колись
висплюся неодмінно"
В теплім ліжку, м'якенькому, чистому
під ковдрою запашною.
В тиші, може під звуки міста.
І в реальному стані спокою.
І прокинусь, немов уві сні -
в мирному, щасливому світі.
Де на вулицях міст відновлених
м'яча гонятимуть діти.
Але не сьогодні, нажаль.
та зараз вже час засинати
в прекрасний мирний світ
хоча б увісні пірнати.
