Обухівські пам’ятки увійшли до переліку пам’яток культурної спадщини: список

Наразі, всі охочі можуть доєднатися до кампанії з оцифровування документів українських пам'яток.

Про це йдеться в релізі ГО "Вікімедіа Україна", яка проводить фотоконкурс із 2012 року.

Обухів у переліку представлений кількома пам’ятками історії та архітектури, в списку значаться:

• Двокласна церковно-приходська школа
• Меморіальний комплекс: братська могила воїнів Радянської Армії, підпільників та льотчика, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни
• Могила партизана Жеваги Євдокима Яковича. По-звірячому закатований фашистами 1 липня 1942 року
• Могила Рябка Петра Гордійовича — Героя Радянського Союзу. Загинув в боях при визволенні Обухова в 1943 році
• Могила Буканова Бориса Сергійовича — Героя Радянського Союзу. Загинув смертю хоробрих в боях з німецькими загарбниками 31 липня 1941 року

Серед археологічних зазначено 14 пам’яток, а саме:

• Курганна група (5)
• Два кургани
• Городище
• Три поселення
• Могильник Обухів I
• Поселення Обухів II
• Поселення Обухів III
• Поселення Обухів IV
• Поселення Обухів VI
• Поселення Обухів VII
• Поселення Обухів VIII

Загалом за цей час до проєкту долучилося понад 3 тисячі учасників та учасниць. Уперше в історії України волонтери зібрали та розмістили у вікіпедії найповніші публічні списки об'єктів культурної спадщини, які якраз перетнули рекордну позначку в 100 тисяч. "Ювілейною" пам’яткою став костел Святого Матвія монастиря бернардинів у селі Лешневі Львівської області. Зараз ця пам'ятка XVII століття перебуває в аварійному стані.

Як зазначають у "Вікімедіа", у низці країн існують офіційні відкриті державні списки пам’яток культури, які може переглянути кожен охочий. Проте подібного єдиного відкритого українського списку для пам’яток усіх рівнів створено так і не було, Державний реєстр нерухомих пам’яток є неповним, а щоб з ним ознайомитися, потрібно завантажувати pdf-документи, тоді як система "єПам’ятка" ще не почала роботу повноцінно.

Формувати якомога точніший список об’єктів культурної спадщини важливо, щоб документувати їхній стан – через фото, відео, вивчати та сприяти їхньому збереженню. Особливо тепер, коли українські пам’ятки є під загрозою фізичного знищення через повномасштабну війну. Проте формувати такий перелік волонтерам непросто. Щороку доводиться надсилати десятки запитів органам місцевої та центральної влади, – коментує Ольга Крезуб, членкиня оргкомітету проєкту.

Потім, за її словами, потрібно перенести інформацію в електронний формат, звірити дані (доволі часто є помилки в адресах або навіть застарілі дані, які не звіряють, бо відсутня єдина система).

Вона наводить приклад, коли ОДА надала список пам’яток, а міська рада відповіла, що в них на території пам’яток немає (хоча в обласному списку було 22 пам’ятки).

Ми навіть надіслали міській раді наші дані. А у 2015 році взагалі судилися з Покровською РДА Дніпропетровської області за список об’єктів, бо ті були під грифом "для службового користування"... Та попри всі труднощі тепер у списках – 100 тисяч пам’яток, – додає Ольга Крезуб.