Він потрапив на Батьківщину 1 травня в результаті проведення обміну тілами. Після чисельних експертиз ДНК, мужній нахисник нарешті знайшов вічний спокій на рідній землі.
Про це повідомляє пресслужба Обухівської міської ради.
Народився Герой у місті Мелітополь Запорізької області 5-го березня 1992-го року. Родина переїхала на Київщину, коли йому виповнилося вісім років. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Вчитися довелося у декількох загальноосвітніх закладах, повну середню освіту він отримав, закінчивши Витачівську загальноосвітню школу.
З перших днів повномасштабної війни з російським агресором Владислав вступив до лав Сил Територіальної Оборони ЗСУ, ставши одним з тих добровольців, завдяки яким вистояла наша держава у найперші найтрагічніші тижні кривавої битви: йому довелось стримувати ворога під Сумами.
У складі 225-го окремого штурмового батальйону Владислав Рибний за позовним «Риба» брав участь у найзапекліших боях під Куп’янськом та Бахмутом, разом зі своїм підрозділом забезпечував та утримував «зелений коридор», прикриваючи відхід наших бійців з Авдіївки.
Сержант Рибний, майже не мав можливостей відвідувати рідних. Зазвичай дружина та донечка, якщо випадала можливість, відвідували його.
Не відлучаючись з позицій, заліковував поранення та контузії. Адже переживав за своїх хлопців, відстоював їх у разі несправедливостей, захищав у складних ситуаціях, багатьох, не дивлячись на небезпеку для власного життя, він врятував на полі бою.
Навіть в останньому своєму бою, будучи пораненим, він залишився на позиції, щоб підтримати у важкій бойовій ситуації сусідній військовий підрозділ.
Відповідальний та мужній воїн, що служив чесно та віддано, був неодноразово нагороджений:
Загинув Владислав під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Ласточкине Донецької області 20 лютого 2024 року.
