Про це написав Сергій Дубатов у групі «Комахи України».
На опублікованих фотографіях комаха настільки добре маскується серед сухих стебел, що з першого погляду її можна не помітити.
Автор допису також звернув увагу на незвичний історико-культурний факт: акриди згадуються в Євангелії від Марка як їжа Іоанна Хрестителя.
У Євангелії від Марка 1:6 сказано, що Іоанн Хреститель носив одяг із верблюжого волосся, шкіряний пояс, а харчувався «акридами та диким медом».
У більшості сучасних англомовних перекладів у цьому місці використовується слово locusts, тобто сарана.
Саме тому згадка Сергія Дубатова про акридів має підстави, хоча в сучасній українській мові слово «акриди» майже не використовується у побуті.
Акридами традиційно називали представників родини саранових. До цієї великої групи належать численні види прямокрилих комах, багато з яких добре пристосовані до життя серед трави та сухої рослинності.
Їхнє забарвлення часто допомагає зливатися з ґрунтом, листям або стеблами. Така мімікрія дає змогу залишатися менш помітними для хижаків.
Саме цей ефект добре видно на фотографіях, оприлюднених у групі.
Так. У різних культурах сарану та інших прямокрилих комах традиційно вживали в їжу.
Втім, сам факт того, що певні види комах є їстівними, не означає, що будь-яку знайдену в природі комаху можна безпечно їсти. Вид має бути точно визначений, а походження — відоме.
Такі спостереження показують, наскільки добре комахи пристосовуються до навколишнього середовища.
Забарвлення, форма тіла та поведінка можуть робити їх майже непомітними навіть на відкритій місцевості. А згадка про акридів у біблійному тексті нагадує, що взаємодія людини з комахами має не лише природничу, а й давню культурну історію.
