Джерело: medicalxpress.com, переклад: Хроніки Обухова
Робота, опублікована в Nature Mental Health, застосувала генетичний метод менделівської рандомізації (MR) для з’ясування причинно-наслідкових зв’язків. Це дало змогу відокремити те, що справді викликає депресію, від того, що є лише наслідком.
«Ми показали, що депресія перебуває в центрі складної мережі проблем зі здоров’ям. Вона сама по собі є тяжким станом, але також підвищує ризик багатьох захворювань, водночас виникаючи через соціальні, поведінкові та медичні чинники», — пояснює Йоель Пасман з Амстердамського університету та Каролінського інституту, одна з провідних авторок.
Учені проаналізували понад 200 характеристик, пов’язаних із депресією, і протестували 135 із них на предмет причинності. Виявилося, що до розвитку депресії спричиняють: самотність, низький дохід, початок куріння, ожиріння, хронічний біль, а також деякі ендокринні чинники (наприклад, ранній початок менструацій). Важливу роль відіграє і спосіб життя — зокрема низька фізична активність та ризикована поведінка.
Водночас генетична схильність до депресії підвищує ймовірність серцево-судинних захворювань, діабету 2-го типу, гіпотиреозу, запальних процесів, хронічного болю, а також знижує рівень фізичної активності. Крім медичних наслідків, депресія призводить до зниження освітніх досягнень, зменшення доходів, проблем у стосунках і підвищеного ризику суїцидальних думок та поведінки.
Багато зв’язків виявилися двосторонніми. Наприклад, депресія посилює самотність, а самотність, у свою чергу, підвищує ризик депресії. Однак загалом науковці зафіксували сильніші докази того, що саме депресія призводить до інших проблем зі здоров’ям, ніж навпаки.
Дослідники наголошують: щоб розірвати це замкнене коло, потрібен подвійний підхід — зменшення факторів ризику (ожиріння, куріння, ізоляція) та ефективне лікування депресії, аби не допустити подальших негативних наслідків.
«Депресію слід розглядати як результат несприятливих соціальних і медичних умов і водночас як головний рушій поганого здоров’я, — підкреслює Лу Ї, старший автор дослідження. — Це подвійне навантаження робить особливо важливими профілактичні стратегії, які можна спрямувати на змінні фактори ризику, а також своєчасне лікування для зменшення каскаду негативних наслідків».
Таким чином, депресія не є лише психічним розладом, а й ключовим фактором, що впливає на весь спектр фізичного та соціального благополуччя людини.
