Пошук

Від «Айдару» до стартапу: ветеран АТО розповів про свій «м’ясний» бізнес в Обухові

Від «Айдару» до стартапу:  ветеран АТО розповів про свій «м’ясний» бізнес в Обухові

Він народився в Херсоні разом із Україною в 1991 році. Рано втратив батьків і тому виховувався в інтернаті. В 2014 як і кожен поважаючий себе українець підтримав Майдан, згодом приєднався до Херсонської Самооборони. Потім – «Айдар» і участь у боях на Донбасі, а не у фейсбуці.

Херсон – Донбас - Обухів

Віднедавна Микола Агапов мешкає в Обухові і веде досить скромне життя починаючого підприємця. Має статус учасника бойових дій і визначені Законом України пільги «про статус ветеранів війни та гарантії соціального захисту». Одна з них - сплата вартості комунальних послуг. Розкошів не видно, але, жити можна.

За його словами причин для розробки концепції, а по тому і впровадження бізнес-ідеї було кілька. Перша - прозаїчна.

Я з дитинства не любив «працювати на дядю», шукав шляхи самостійного заробітку, самореалізації і розвитку, розповідає він на спортивному майданчику біля школи №1.

Я добиваю старого баскетбольного м’яча, він тримається за руль велосипеда, на котрому щойно приїхав з Яблуневого.

Крім того, каже він, - після АТО на роботу ніхто не бере - от і лишилось працювати самому на себе аби якось прогодувати родину.

Його старший син приїхав разом з батьком, йому трохи нудно біля нас і він проситься додому.

... А від Майдану до Айдару
... А від Майдану до Айдару

Витоки бізнес-ідеї

Що стосується ідеї, за словами Миколи вона зародилася завдяки дружині, відомій адвокатці Наталії Фещик. Сам колишній «айдарівець» стверджує, що раніше скептично ставився до подібних речей і вважав, що м'ясо має пройти термічну обробку і тому подібне.

Втім, практика, як відомо, всьому голова: «Зробили пару пробних партій для себе і я зрозумів, що це продукт, котрий мені і моїй родині подобається, а отже в нього є шанси вийти на тест».

Власне кажучи, «джеркі», а саме так називається Миколин meat – це сушене м’ясо. Перед готовкою його нарізають і маринують. В ньому мало солі і калорій, зате багато білків, а відтак і користі.

Моя цільова група доволі широка, оскільки продукт корисний, поживний і натуральний. Мій перший клієнт, він же тестувальник і критик – мій 11-річний син. Звичайно, я не порівнюю, але джеркі – це не «Мівіна», при тому, що функціональне навантаження у них схоже, це – перекус, пояснює він.

джеркі – це не Мівіна
джеркі – це не Мівіна

Цільова група – основа бізнесу

Я слухаю і приймаю рішення не нести додому старого баскетбольного м’яча. Він терпів мене весь минулий рік, має право відпочити.

Крім того, провадить Микола, мені не дуже подобається ідея однозначного ототожнення джерків з «пивними снеками», чому не білковою добавкою для спортсменів або «сухпаєм» для військових?

Я сам щодня встаю о 5.30, тренуюся і в очікуванні сніданку досить вдало тамую голод джерками. Це смачно, корисно, поживно. Звичайно, більшість знайомих наполягає на «пивному» характері снеку, але, згадайте Ілона Маска, мета котрого вивести людство в космос, а не просто заробити на цьому, - просторікує він.

М’яч залишається доживати свій вік на стадіоні (він ще цілком придатний – беріть і кидайте), син їде додому, ми виходимо на «бетонку» по вул. 8 березня.

«Лінійка товарів»: що, крім «джеркі»?

Розмова набуває більш спеціалізованого характеру і Микола розповідає про те, що цікавить в середині діалогу будь-якого маркетолога – «лінійку товарів».

Зараз напоготові є три види джеркі: курячі, свинячі і яловичі. Причина проста – ці види м’яса доступні і вже апробовані, у них в міру жорстка структура і пристойна волокнистість.

Крім того, в планах є «чіпси з фруктів»: банани, манго, ягів: полуниця, ожина, малина. Згодом планую запустити «лінію» чаїв з сушених ягід.

Думаю над бастурмою, «сухими» супами і борщами. Нам такі смаколики волонтери в АТО привозили - дуже зручно: розпакував пакет, в якому є весь набір для супу, вкинув в каструлю, зварив і не заморочуєшся над «нарядом на чистку картоплі», посміхається він.

Є три види джеркі: курячі, свинячі і яловичі.
Є три види джеркі: курячі, свинячі і яловичі.

Збут всьому голова

Щодо збуту, тут звичайно, є кілька вже традиційних способів. Перша це соціальні мережі Обухова, той же facebook. Крім нього Микола покладає надії на «сарафанне радіо». Зустрічається з підприємцями, котрі мають свою точки продажу, зокрема, на Ранковому ринку.

Кажуть, в Україні є програми для підтримки ветеранського бізнесу, простіше кажучи - гранти. Ймовірно, я претендуватиму на один з них, оскільки без інвестицій про масштабування годі думати, ділиться «айдарівець», котрий в 24 бачив на фронті те, що більшість з нас лише в кіно.

Ветерани-побратими ідею оцінили і стали першими замовниками
Ветерани-побратими ідею оцінили і стали першими замовниками

Держава, інвестиції і плани

Щодо Обухова – тут все складніше. Навряд чи місцева влада має програми з підтримки ветеранського бізнесу. Дотично про це свідчить її хронічна позиція – землі для ветеранів немає.

Але, це вже інша, хоча і типова для Обухова позиція. Робота над нею триває, між іншим зауважує він, - Поки головне те, що ветерани-побратими ідею оцінили. Саме вони і стали першими замовниками. Тими, чиї відгуки допомогли і продовжують вносити свою лепту у формування клієнтської бази…

На вулиці вже добряче темно, хоча на годиннику лише 21.00. У Миколи дзвонить телефон, у мене трохи совість. Мені завтра спати, йому вставати о 5.30.

Контакти:

Читайте також:

Коментарі