Пошук

Використання державної мови учасниками освітнього процесу: результати

Використання державної мови учасниками освітнього процесу: результати

Використання державної мови учасниками освітнього процесу: результати І етапу дослідження у Київській області

20 липня 2022 року команда управління Державної служби якості освіти у Київській області за підтримки Державної служби якості освіти України на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка у змішаному (офлайн/онлайн) форматі провела зустріч за круглим столом із теми: «Забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі: результати І етапу моніторингового дослідження у Київській області».

У заході брали участь: Уповноважений із захисту державної мови Тарас КРЕМІНЬ, заступник голови Державної служби якості освіти України Іван ЮРІЙЧУК, проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій ГОЖИК, начальник управління Державної служби якості освіти у Київській області Лілія КРЕВСЬКА, начальники відділів /управлінь освітою, директори закладів загальної середньої освіти Київської області, стратегічна група директорів ЗЗСО та керівників ОУО при управлінні Державної служби якості освіти у Київській області.

Іван ЮРІЙЧУК, заступник голови Державної служби якості освіти України привітав учасників зібрання та зазначив, що Державною службою якості освіти України проведено I етап моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі. Важливо, що сьогодні результати дослідження в числі перших обговорює управління Державної служби якості освіти у Київській області. Питання дуже актуальне і потребує дослідження та конструктивного вирішення.

Тарас КРЕМІНЬ, Уповноважений із захисту державної мови підкреслив: «Ми продовжуємо фіксувати порушення окремими педагогічними працівниками Київщини ст. 21 мовного закону, ідентичні зі ст. 7 закону «Про освіту», ст. 5 «Про повну загальну середню освіту». Безперечно, це впливає як на застосування державної мови здобувачами освіти, так і рівень володіння нею. У батьків також виникають запитання, чому окремі вчителі, якщо спиратися на статистику держслужби, дотримуються режиму двомовності під час освітнього та виховного процесів. Вважаю, що на такі порушення керівники закладу освіти, як і засновники, повинні реагувати оперативно і якісно. Законодавством визначено, що невиконання закладом вимог щодо мови освітнього процесу є підставою для розірвання строкового договору з керівником».

Пан Тарас відмітив, що студенти філологічних факультетів були і є носіями рідної мови, котрі можуть надавати суттєву допомогу у вивченні української мови тим, хто цього зараз потребує.

Уповноважений із захисту державної мови акцентував увагу на важливості проведеного моніторингу та зазначив, що мова освітнього процесу не може бути з посиланням на недіючі закони. Порадив керівникам ЗЗСО привести у відповідність до вимог законодавства Статути закладів освіти. Зауважив, що варто посилити вимоги до учнівського мовного середовища, підшукати курси, котрі допоможуть удосконалити рідну мову батькам. Наголосив, що важливим етапом є підготовка до нового навчального року і потрібно інвестувати в освіту. Адже в умовах сьогодення освіта повинна бути безпечна і якісна.

Лілія КРЕВСЬКА, начальник управління Державної служби якості освіти у Київській області, у вступному слові зазначила, що з перших днів повномасштабної війни росії проти України кожен укотре пересвідчився: мова є зброєю, це наша ідентичність та національна безпека. Сергій Жадан влучно написав: «…Історія нині не просто переписується – вона переписується українською мовою».

«Протягом 1-6 червня 2022 року проведено опитування щодо дотримання мовного законодавства в закладах загальної середньої освіти Київської області. Дослідження проводилося через онлайн-анкетування, у якому брали участь батьки, учні, вчителі. Ми надавали перевагу в опитуванні тим школам, де є внутрішньо переміщені особи. 2583 учасники взяли участь у цьому дослідженні. Із них 25% – це особи, які є внутрішньо переміщені», – зазначила Лілія Богданівна.

Переважна більшість респондентів (96% вчителів, 93% батьків і 87% учнів) зазначили, що вважають рідною мовою українську і використовують її в усіх сферах життя (спілкування у родинному колі, навчальна діяльність, культурні практики тощо).

Серед внутрішньо переміщених осіб, 28% учнів зазначили, що розмовляють виключно українською мовою, 38% спілкуються переважно українською, 22% спілкуються українською і російською в однаковій мірі, а 12% – переважно російською мовою.

Результати опитування демонструють також позитивну динаміку дотримання мовного законодавства в освітньому процесі: 97% вчителів зазначили, що проводять уроки лише українською, 90% використовують україномовні навчальні матеріали; 95% – розмовляють під час перерви.

Російська мова в межах закладу освіти деколи є мовою неформального спілкування (2% учнів і учениць розмовляють між собою під час уроків російською мовою і 5% розмовляють російською мовою під час перерв).

Поза школою, в сімейному колі та серед друзів і знайомих, українська домінує як мова спілкування серед:

  • 39% учнів;

  • 79% батьків;

  • 84% вчителів.

Щодо сприйняття мовного контенту в соціальних мережах, для 43% учнів/ учениць мова є важливою. Краще сприймають українською мовою 32% учнів/учениць, краще сприймають російською мовою 6%, однаково сприймають як українською, так і російською мовою, головне – зміст 62% учнів/учениць.

У соціальних мережах українською мовою спілкуються 94% вчителів, 49% учнів/учениць, 20% батьків.

Респонденти зазначили, що внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації стали більше цікавитися вивченням української мови, зокрема 81% батьків та 73% учнів заявили про бажання й мотивацію підвищувати свій рівень володіння українською мовою; 43% учнів та 22% батьків – обізнані про наявність мовних курсів та/або освітніх ресурсів; 89% вчителів та 77% батьків вважають за доцільне та необхідне створювати й розвивати безкоштовні курси/тренінги та/або освітні платформи для вивчення і вдосконалення знань та умінь з української мови.

Втім існують чинники, що перешкоджають спілкуванню суто українською мовою, як-от:

  • так звана гнучкість українців при спілкуванні з російськомовними співрозмовниками (12% педагогів, 29% дітей та 16% батьків «переходять» на російську мову);

  • вплив російськомовного середовища (17% учнів визнали як звичку спілкуватися російською мовою, 16% – російськомовне родинне середовище, 4% – відсутність сприятливого середовища для використання української мови);

  • недостатній рівень володіння українською мовою (8% учнів).

Наталія СИРОТИЧ, психологиня Благодійного фонду «Карітас – Київ», доктор філософії (PhD) зауважила, що розмовляти рідною мовою – це як самоцінність, сприймати себе, що ми такі є – українці! Мова – це потужна зброя кожного, хто нею володіє. Рівень знання мови робить людину вартіснішою. Говорити своєю мовою – це захищати свою гідність. «Моя мова була, є і буде! Українська мова завжди прекрасна, це наша зброя, це наша сила», – сказала пані Наталія.

Андрій ГОЖИК, проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка акцентував увагу, що Університет імені Тараса Шевченка завжди дбав про українську мову. В усі часи викладання дисциплін відбувалося українською мовою. Популяризація рідної української мови є пріоритетним завданням викладачів та студентів. У закладі освіти надають допомогу студентам із адаптації до мовного середовища.

Лідія ГНАТЮК, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови і прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка зупинилася на тому, що мова – важливий складник мовно-історичної пам’яті. Втрата цієї пам’яті або її значна деформація здатна зміщувати суспільні орієнтири. Частина українців мають хибні уявлення про історію української мови. Тому пані Лідія запропонувала переглянути наявну літературу та внести відповідні корективи.

Сергій РІЗНИК, доцент кафедри української мови і прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Заслужений працівник освіти України підтримав думку учасників зібрання щодо важливості порушених проблем та зауважив, що заходи по збереженню мови допоможуть забезпечити державність. А популяризація рідної мови набуває системного характеру.

Олена ГОРОШКІНА, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України розповіла, на які зміни спрямована сучасна програма з огляду на роль української мови в суспільстві, державотворенні, особистісному й професійному становленні людини; про змістовий компонент програми, про предметні ознаки програми. Також пані Олена продемонструвала зразки завдань і вправ, які допоможуть реалізувати оновлені програми.

Олександр ЗАБОЛОТНИЙ, начальник відділу освіти Сквирської міської ради Білоцерківського району, член стратегічної групи директорів ЗЗСО та керівників ОУО при управлінні Державної служби якості освіти у Київській області, Заслужений вчитель України сказав, що українська мова – це простір можливостей. Кожна дитина повинна почувати себе комфортно в україномовному середовищі. Поділився досвідом створення літніх таборів, де діти мають змогу удосконалити свою мовну грамотність та культуру поза межами освітнього процесу. Саме тимчасово внутрішньо переміщеним дітям та їх батькам потрібна зараз допомога у адаптації до комфортного мовного середовища.

Ольга ПЕТРОВСЬКА, директор Новопетрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №3 Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, членкиня стратегічної групи директорів ЗЗСО та керівників ОУО при управлінні Державної служби якості освіти у Київській області розпочала виступ цитатою Ліни Костенко «Нації вмирають не від інфаркту…».

Пані Ольга розповіла про своє бачення часткового вирішення мовної проблеми у ЗЗСО шляхом збільшення у навчальних програмах годин на вивчення української мови та літератури. Поділилася позитивним досвідом у вдосконаленні мовного середовища у своєму закладі.

Олеся ГОРГОТА, директор Вишгородського ліцею «Сузір'я» Вишгородської міської ради Київської області, членкиня стратегічної групи директорів ЗЗСО та керівників ОУО при управлінні Державної служби якості освіти у Київській області зупинилася на важливості даного моніторингового дослідження та розповіла про те, як організовано роботу з забезпечення вивчення рідної мови у довіреному їй закладі освіти.

Управління Державної служби якості освіти у Київській області

Читайте новини про Обухів і регіон

Знайомтеся з історією і метафізикою Краю