Джерело: Щербаті Цуглі
Пошук пасовища для таких тварин — справжній виклик. Для цього потрібно кілька десятків гектарів, можливість облаштування електроогорожі, наявність водопою, під'їзної дороги для кормів та електрики для підзарядки. Знайти таке місце у воєнних умовах надзвичайно складно, але влітку 2022 року вдалося зібрати всіх коней біля Ржищева, - розповіли активісти.
Коні потребують великих площ для випасу, тому ми вирішили впровадити європейську систему секторального розподілу навантаження на пасовища. Це дозволяє регулювати випас так, щоб не виснажувати землю. Однак кількість коней зростає, і зростає потреба в нових пасовищах. Півтора роки пошуків привели до домовленостей із національними парками "Тузлівські лимани" та "Шацькі озера", які готові прийняти частину коней, але ще потребують часу для підготовки.
Коні на Поділлі
Завдяки співпраці з Інститутом генетики тварин ми отримали кілька десятків гектарів землі для випасу між селами Слобідка Малієвецька та Проскурівка на Поділлі. Ми знову почали все спочатку, впорядковуючи ці землі під пасовища. Це непроста робота, особливо на занедбаних ділянках, де люди не жили десятиліттями, але це необхідно для забезпечення наших коней.
Чому ми не повернулися на старе місце:
Стайня на Поліссі була продана, щоб придбати ділянку землі біля нового пасовища на Поділлі для створення інфраструктури, такої як сіновал, сарай для зерна та робоче приміщення.
Фінансування проекту
У Ржищеві завдяки підтримці місцевих жителів ситуація з конями стабільна, хоча є куди рости. Ми не є бізнес-проектом, а працюємо заради збереження українського аборигенного коня. Як на цьому заробити — ми не знаємо, але будемо раді порадам.
На Поділлі ситуація складніша через брак ресурсів. Багато людей з нашої команди зараз залучені до війни: хтось волонтерить, хтось воює, а дехто загинув.
Часто нас запитують, чому ми не звертаємося до великих фондів на кшталт UAnimals чи WWF. Ми пробували, але відповіді не отримали. Також нам радять збирати гроші на коней, але це неможливо робити постійно — одні й ті ж люди не можуть фінансово підтримувати безкінечно.
Майбутнє проекту
Ми всі чекаємо перемоги, щоб знову розвиватися та планувати майбутнє. Наша мета зараз — зберегти поліських коней під час війни. На даний момент наш проект має борг у 300 тисяч гривень, але після війни ми віримо, що зможемо відпрацювати цю суму.
Ми плануємо повернутися до ревайлдингу українського коня в національних парках, як тільки вони будуть готові прийняти коней. Якщо вам цікаво, чим ми займаємося, і ви хочете нас підтримати, реквізити для допомоги доступні в першому коментарі, - додали вони.
Інформація про розводчиків породи поліських коней з ранчо "Щербаті цуглі" біля Ржищева вказує на те, що це місце стало одним із осередків збереження та розведення поліських коней, які є аборигенною породою. Ці розводчики займаються не лише підтримкою популяції цих рідкісних тварин, але й намагаються зберегти історичну та генетичну спадщину поліських коней. Оскільки поліські коні відомі своєю витривалістю та адаптованістю до важких умов, розводчики приділяють особливу увагу правильному догляду та збереженню чистоти породи.
Ранчо "Щербаті цуглі" відоме своєю активною участю у проєктах, спрямованих на збереження цієї породи, навіть в умовах війни та складних економічних обставин.
