Як допомогти дитині під час емоційних коливань — поради батькам

Як допомогти дитині під час емоційних коливань — поради батькам
17:30 28.02.2023
Як допомогти дитині під час емоційних коливань — поради батькам
Євгенія Рубан
Євгенія Рубан
Читать на русском

Дітям набагато складніше контролювати чи пригнічувати сильні емоції і почуття (гнів, страх, тривогу, злість тощо), не кажучи про вміння екологічно ними керувати. В межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я, що створена за ініціативою Олени Зеленської, МОН спільно із ГО «Підтримай дитину» та проєктом «Подбай про себе», ГО «Асоціація дієвих психологів України», командою психологів та педагогів підготували поради, які допоможуть підтримати дитину під час емоційних коливань.

Про це повідомляють “Хроніки Обухова” з посиланням на Міністерство освіти і науки України.

Зазначається, що не всі діти можуть просто підійти до батьків і попросити про допомогу: «Мені страшно» або «Мені холодно, обійми мене». Але частіше дорослим доводиться визначати та закривати потреби дитини у ситуаціях, коли вона зіштовхнулася із ситуацією, яка спричинила негативні емоції та стани. Коливання емоційних станів у дітей можна легко зчитувати в їхньому голосі, міміці, жестах, змісті розмови.

Найпоширенішими зовнішніми ознаками нестабільного емоційного фону є:

  • плач, істерика;
  • нервове тремтіння;
  • крики та маніпуляції;
  • апатія, відсутність інтересу (відмова частково чи повністю говорити);
  • «застигання»;
  • невмотивована зміна настрою;
  • різка зміна харчової поведінки;
  • проблеми зі сном тощо.

У такі моменти дорослому, який перебуває поруч із дитиною, варто дотримуватися рекомендацій:

  • будьте з дитиною поруч в одному приміщенні;
  • за змоги забезпечте фізичний комфорт (відсутність спраги та голоду, нормальний температурний режим, достатня кількість кисню тощо);
  • підтримуйте невербальний контакт із дитиною (розташуйтеся на одному рівні, підтримуйте зоровий та тактильний контакт);
  • говоріть лише слова підтримки, у яких проявляєте любов і піклування (не докоряйте, не звинувачуйте, не порівнюйте тощо);
  • запропонуйте вид діяльності, який допоможе змістити увагу (малювання, ігри, читання, фізичні активності тощо);
  • зробіть декілька дихальних вправ на розслаблення;
  • зберігайте і транслюйте власний спокій та впевненість (пам’ятайте, що ви є опорою для дитини).