Джерело: phys.org, переклад: Хроніки Обухова
У червні 2023 року знищення Каховської дамби призвело до витоку 16,4 кубічних кілометрів води, що затопило території вниз за течією та спричинило значне забруднення Дніпра і Чорного моря. Загалом постраждали 110 000 людей та 60 000 будівель.
Науковці змоделювали рух води та виявили:
Після руйнування дамби оголилося 1 944 км² дна водосховища – площа, що становить 80% розміру Люксембургу.
Каховське водосховище з 1950-х років накопичувало 1,3–1,7 кубічних кілометрів осадів, які містили токсичні речовини з промислових і сільськогосподарських територій. Вчені підрахували, що в цих осадах зберігається 83 300 тонн важких металів (свинець, кадмій, нікель).
Через сезонні повені та поверхневий стік ці забруднення можуть потрапити у воду, що загрожує отруєнням екосистеми та потраплянням токсинів у харчові ланцюги.
Попри масштабне руйнування, екосистема почала відновлюватися. Дослідження показали, що через три місяці після осушення 18% території вже покрилася новою рослинністю. Очікується, що протягом п’яти років 80% заплавних угідь повернуться до природного стану.
Вчені та політики обговорюють, чи варто відновлювати Каховську дамбу. Без неї річкова екосистема швидко повернеться до природного стану, але є ризик поширення токсичних металів.
Одне з можливих рішень – будівництво двох тимчасових бар’єрів завдовжки 15 км, які стримуватимуть потік забруднень.
Руйнування Каховської дамби показало, що водна інфраструктура стає об’єктом воєнних атак, що може мати катастрофічні наслідки для довкілля та людей.
Науковці закликають зробити захист гідротехнічних споруд пріоритетом міжнародного права, оскільки подальші атаки на дамби Дніпра чи Дністра можуть спричинити ще масштабніші екологічні катастрофи.
