Джерело: Тваринний світ України
За його словами, невеликий шар снігу є ідеальним для слідопитства, адже дозволяє чітко побачити пересування тварин і «прочитати» події, що відбувалися в лісі вночі. На снігу добре видно маршрути, зупинки та поведінкові особливості мешканців лісу.
Для вивчення слідів, зазначає Костенко, не обов’язково вирушати в глухі лісові масиви. Навіть сліди звичайних, поширених тварин дають змогу зробити багато спостережень і невеликих відкриттів.
Як приклад він наводить зайця-русака, який залишає на снігу три типи слідів: звичайний, жировочний і гінний. Окрему увагу привертає здатність цієї тварини заплутувати свої сліди. Розплутати їх і правильно «прочитати» маршрут зайця, за словами автора допису, є справжнім мистецтвом, яким нині володіють одиниці.
Значне різноманіття слідів на снігу залишають і мишоподібні гризуни, що робить спостереження за ними особливо цікавими для любителів природи.
У зв’язку з цим природолюби закликають не зволікати й скористатися періодом, поки сніг у лісах Київщини не розтанув, щоб побачити й дослідити зимове життя диких тварин.
