Захиснику неба Києва просять присвоїти звання «Герой України» - петиція

Він знищив російський Су-25, зберіг центр столиці і виграв історичний повітряний бій.

Військові зареєстрували Петицію і просять присвоїти льотчику почесне звання.

У памʼять про самовідданість та вагомий бойовий внесок у збереження державної цілісності та суверенітету України, виключно важливу діяльність у громадській царині, просимо Вас присвоїти почесне звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» полковнику Повітряних Сил ЗСУ Валентину Івановичу Коренчуку, з позивним «Бджоляр/Beekeeper», який загинув 27 квітня 2024 року, виконуючи бойове завдання в небі із прикриття державного повітряного простору. Захиснику було 47 років, - йдеться у зверненні.

Валентин Іванович Коренчук

• З перших хвилин широкомасштабної російської агресії проти України бився з ворогом в небі Києва. Пізніше виконував бойові завдання на Південному та Східному напрямках, прикривав повітряний простір Центральної України.
• Здійснив 80 бойових вильотів. Провів у небі біля 300 годин. При цьому вразив десятки цілей супротивника, серед яких: ворожі літаки, крилаті ракети, розвідувальні та атакувальні БПЛА, наземні цілі.
• Льотчику належить історичний здобуток для української авіації – збиття російського штурмовика біля Києва без застосування озброєння, притиснувши ворога до землі під час маневрування.
• Співвідношення сил в таких повітряних протистояннях з ворогом було – 2 українські літаки до 7 нападників. При цьому українським асам вдавалося щоразу вражати ворожі борти. Саме після таких славетних перемог у медіа та суспільстві народилася легенда про «Привида Києва», яку сьогодні знають і шанують в усьому світі.
• Слід відзначити громадську діяльність В.Коренчука. Він був самовідданим патріотом своєї країни і нації, учасником Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2014 року. Одним з перших розпочав публічну кампанію в медіа щодо надання Україні сучасних літаків Ф-16 та модернізації української бойової авіації в цілому.
• За час повномасштабної агресії він встиг попрацювати з близько півсотнею вітчизняних та зарубіжних видань, став героєм кількох документальних фільмів та телевізійних шоу, де популяризував авіацію України.
• Представляв та активно відстоював інтереси військових авіаторів в громадській організації «Захисники неба».
• Багатодітний батько та турботливий чоловік. Після його загибелі лишилася дружина та троє дітей.
• Його відзначено державним орденом «За мужність» (ІІІ ступеню), особистою нагородною зброєю, службовими та відомчими відзнаками. Має понад 20 років сумлінної служби у Повітряних Силах. Наказом головнокомандувача Збройних Сил України від 03 травня 2024 року №724 йому присвоєне чергове військове звання «полковник» (посмертно).
• Похований на алеї героїв Національного меморіального заповідника «Лук’янівське кладовище».
  
  Присвоєння йому звання Герой України (посмертно) – є не лише даниною справедливості та вдячності його родині, бойовим побратимам, які продовжують боротися за небо України, а й символом мотивації, служіння і жертовності Батьківщині та військовій справі.