Джерело: Біла Церква ретроспективна
До приходу більшовиків у будинках милосердя (богадільнях) літні люди отримували підтримку від благодійних організацій та релігійних громад. Проте після встановлення радянської влади такі заклади стали державними установами.
З одного боку, держава забезпечувала фінансування та дозвілля мешканців. З іншого—тоталітарний режим експлуатував літніх людей, використовуючи їхню працю. При кожному такому Будинку працювали ферми, сади, майстерні, але їхніми результатами користувалися переважно не самі мешканці, а радянська система.
Величезні втрати під час воєн та епідемій 1914–1922 років залишили багатьох людей без родичів, тож державні будинки для літніх стали єдиним прихистком.
Сьогодні ці історичні факти нагадують нам про складну долю літніх людей у тоталітарному суспільстві, де турбота про них нерідко перетворювалася на механізм використання їхніх сил.
Джерела:
