Джерело: 40 бригада тактичної авіації “Привид Києва”
34-річний Дмитро родом із селища Ріпки на Чернігівщині. У перші години повномасштабного вторгнення його село опинилося в окупації.
«Я бачив, як росіяни застрелили беззбройного хлопця і переїхали машину танком. Це був мій переламний момент», — згадує він.
До війни працював у Чехії, але вирішив повернутися, щоб стати до лав ЗСУ.
Зараз Дмитро служить оператором ПЗРК. Першу ціль — «Шахед» — він знищив з радянської «Ігли». Потім — дві ракети з американського FIM-92 Stinger. За його словами, чергування тривають до 40 годин поспіль у будь-яку погоду.
«Руки самі все роблять. Розумієш, що рятуєш тисячі життів — і це додає сил», — каже він.
Його родина спочатку не розуміла рішення йти в армію, адже Дмитро ніколи не служив. Але тепер пишаються.
«Вони знають — якщо я на чергуванні, небо під захистом», — каже зенітник.
У Повітряних Силах Дмитра називають прикладом професійності й рішучості. Його історія — це портрет українського героя, який із майстра з ремонту годинників перетворився на щит для мирного неба.
