Джерело: Комахи України
Знахідку завдовжки близько 6–7 сантиметрів було витягнуто безпосередньо з ґрунту 3 травня 2026 року. За словами авторки допису, істота мала дуже твердий зовнішній скелет, що спочатку викликало труднощі з її ідентифікацією серед пересічних спостерігачів.
Учасники профільної спільноти «Комахи України» оперативно впізнали у знахідці ківсяка — представника ряду двопарноногих багатоніжок. Користувачі зазначили, що ці істоти мають характерну захисну реакцію: у разі дотику або відчуття небезпеки вони миттєво скручуються у щільну спіраль. Попри свій специфічний вигляд, ківсяки є невід’ємною частиною місцевої фауни та відіграють важливу роль у переробці органіки.
Під час обговорення учасники групи поділилися спогадами про масові появи цих багатоніжок у різних регіонах країни. Зокрема, одна з дописувачок розповіла про випадок багаторічної давності, коли тисячі ківсяків одночасно мігрували через сільську дорогу в напрямку водойми. Такі натовпи часто лякають людей, хоча самі багатоніжки не становлять прямої загрози для людини, окрім специфічного запаху, який вони можуть виділяти для захисту.
Думки щодо поширення цього виду розділилися: дехто з учасників зауважив, що раніше зустрічав подібних великих особин лише в Криму. Проте знахідка у Київській області підтверджує присутність великих представників родини у північних регіонах країни. Деякі користувачі через темний колір і міцність панцира жартома порівнювали багатоніжку з іржавим болтом, цвяхом або ланцюжком.
Окремі коментатори припустили, що це може бути кістянка, проте більшість фахівців-аматорів схилилися саме до версії з ківсяком. Було зазначено, що колір панцира може варіюватися залежно від виду та середовища проживання, набуваючи темніших відтінків. Наразі подібні знахідки стають частішими через активізацію садових і польових робіт із настанням теплої травневої погоди.
Подія викликала жваву дискусію про зміну ареалів проживання безхребетних в Україні. Користувачі продовжують публікувати власні світлини аналогічних знахідок, зроблених протягом останніх днів у різних районах Київщини. Адміністратори групи радять не знищувати цих істот, оскільки вони є корисними ґрунтоутворювачами, що допомагають перетворювати рослинні рештки на поживні речовини.
