Нижче розглянемо, які вірування існують у різних культурах світу щодо існування життя після смерті та яке місце посідає обслуговування похорону.
За віруваннями цієї релігії, кожна людина після своєї смерті потрапляє до Раю чи до пекла. Все залежить від того, як вона прожила своє життя, зробила більше добрих вчинків, чи поганих.
Католицизм також вводить таке поняття, як чистилище. Це щось подібне до Раю та аду. Це місце, де душа померлої людини проходить так званий відбір. У цьому місці ті, які не досягли повної святості, можуть очиститися від гріхів та перейти до Раю.
Це віросповідання вчить, що кожна душа після смерті людини переходить до Барзара. Це проміжний стан, де на душу чекає Судний День. Саме під час “суду” вирішиться те, чи потрапить душа до Джанната (аналог Раю у християнстві) чи до Джаханнама (аналог пекла у християнстві).
Рішення приймається на основі вчинків, які зробила людина під час свого життя. Допомагала вона іншим, чи навпаки, заважала їм.
Вважається, що у Джанатані душа може насолоджуватися вічним блаженством. А ось Джаханнам навпаки буде місцем вічного покарання за гріхи.
Ця релігія також вважає, що існує життя після смерті. Індуїзм виділяє так звану Самсару, це цикл переродження людської душі. Вважають, що душа після смерті людини переходить до іншого тіла.
До якого саме тіла, чи до якої саме істоти перейде душа померлого, буде залежати від його Карми. Це поняття символізує сукупність добрих та поганих вчинків, які зробила людина під час свого життя.
В Індуїзмі також є Мокша. Це стан звільнення душі від циклу перероджень. Цього стану досягають лише так звані зрілі душі, які вже виконали свою місію та досягли вічного блаженства.
Тут дещо схожа ситуація, як і в Індуїзмі. Однак вважається, що мета кожної людини - це досягнення нірвани, особливого стану, коли душа позбувається страждань та досягає цілковитої гармонії.
Переродження також залежить від карми, яка формується у залежності від дій людини під час її життя. Якщо добрих та корисних вчинків було більше, чим злих, тоді душа померлого може досягти Нірвани.
Ось такі традиції щодо життя після смерті існують у багатьох світових релігіях та культурах. Але, це не означає, що поминальний обід, підготовка тіла до поховання чи провадження молитов є менш значущими процесами. Просто, тематикою життя після смерті цікавиться більша кількість людей з різних куточків світу.
