На "постраждалій" вчора дошці у центрі Обухова є такий собі "Мерщій Петро Пилипович". Спочатку думалося, що він чучасний. Виявилося - ні. Ще трошки про історію і землячків.
Народився 23 січня 1877 р. в містечку Германівка Германівської волості Київського повіту Київської губернії, помер у 1931 р. в концтаборі м. Кіренськ Іркутської обл.
Селянин. Одержав домашню освіту. Проходив військову службу у Київському військово-окружному суді, вийшов в запас у 1899. Був волосним писарем Ржищевської та Германівської волостей. Київський повітовий земський інструктор з кооперації. Київський повітовий земський гласний (1911).
Займався землеробством (10 десятин надільної, 42 десятини власної землі).
Користувався повагою жителів Германівської волості, які вскладчину оформили йому купчу на 42 десятини «неудоб» —- зарослий чагарниками схил гори на березі р. Красна між Германівкою та Красною Слободкою з метою додержання земельного цензу для дрібних землевласників, які мали право бути уповноваженими від волостей.
25 жовтня 1912 вибраний до 4-ї Державної Думи з'їздом уповноважених від волостей.
22 вересня 1913 р. був присутній на урочистому відкритті робіт з будівництва залізниці Київ-Волинський — Козин — Трипілля — Обухів — Германівка разом з віце-губернатором Б. Д.Кашкаровим, депутатом Державної думи В. Я.Демченко, комендантом Київської фортеці генерал-майором П. В.Медером, начальником військових сполучень генерал-майором Ф. С.Рербергом, предводителем дворянства Київського повіту П. М.Гудим-Левковичем та ін. (газета Киевлянин, 23.09.1913). Залізниця будувалась на замовлення цукрозаводчика М. І.Терещенка, але з початком 1-ї Світової війни 1914–1918 будівництво було зупинено.
Після початку 1-ї Світової війни організував в Київській губернії мережу кравецьких майстерень для постачання армії шинелями. За деякими даними, був звинувачений у махінаціях при поставках в діючу армію шинелей і ременів, а також в привласненні майна компаньонів.
Після революції намагався організувати в Германівці птахоферму.
У 1928 р. заарештований і висланий до м. Кіренськ Іркутської обл. Звинувачений в націоналізмі та агітації проти колективізації. Розстріляний у 1931 р.
Мерщій Петро Пилипович
з дружиною та дочками Ларисою та Валентиною, 3 травня 1926 р.
Входив до фракцій російських націоналістів та помірковано-правих, з 2-ї сесії —- до Незалежної групи. Секретар (сесії 1-2) та член бюро Селянської групи.
26 лютого 1914 р. виступив в Думі з вимогою відмінити заборону святкування ювілею Т.Шевченка.