"А был ли мальчик"? Здається, таємниця склепу Бердяєвих розкрита

"А был ли мальчик"? Здається, таємниця склепу Бердяєвих розкрита
13:34 04.11.2024
"А был ли мальчик"? Здається, таємниця склепу Бердяєвих розкрита
Чайковський Мирослав
Чайковський Мирослав

Вчора я шукав "ревізькі сказки шляхти в Обухові" і випадково натрапив на документ, котрий завдяки глаз-алмаз Oleksandr Gerzhan пролив світло на один з найцікавіших (лана, вони всі цікаві) міфів Обухова. МІФ ПРО МОГИЛУ КНЯЗЯ У СВЯТО-ВОСКРЕСІНСЬКІЙ ЦЕРКВІ в Центрі Обухова (біля міськради).

Крім того, близько до опівночі мене відвідала друга думка: матеріалу на книжку типу "Легенди і таємниці Старого Обухова" вже більш ніж досить. Але, це лірика.
***
СУТЬ: переказ був зафіксований Панченком, ймовірно, у 80-90х 20 ст і присутній в його рукописах та нарисах. Він, як і більшість того, що писав, але не перевіряв Панченко, також містить низку помилок.

... Рядом з цієї церквою на свій кошт князь Бердяєв побудував церкву "Вознесіння" кам'яну.

ПРИМІТКА: рядом з якою? якщо згідно з документами він будував не поруч, а на місці згорівшої. "Кам'яною" вона мала бути, якшо я не помиляюся, за тодішнім законодавством (шоб більше не горіла?).
Ну і не за свій кошт. Принаймні, не виключно. Є доки згідно з котрими на неї збирали "всім миром".
***

... Цю церкву будували руські майстри, привезені ним з Росії. З цегли, що вироблялася на його цегельному заводі - "Гатки", який був розміщений на тому місці, де Кобрин виходить на луг. Цегла була більша за сучасну, кріпка, жовтого кольору і позначалася буквою "Б"- тавро. В 1939 році з неї було збудовану колгоспну комору...

ПРИМІТКА: є версія, що розібрали її пізніше. А коморою вона стала у 1936 після того як з неї зняли купола. Обидві версії - версії.
***

... Викинули Бердяєва в чорному костюмі, навхрест дві шаблі і дитячий скелет.

ПРИМІТКА: судячи з усього у крипті під церквою було два захоронення. Цікаво, що перше, ймовірно більше, точно ідентифікується як "князь" (костюм, шаблі), а друге - саме неідентифікований скелет, мабуть, дитячий (ознака - розмір).
***

... А коли помер його забальзамували і похоронили в його церкві з правого боку, так зване місце "Бабинці" - місце у церкві для старих. Склеп для Бердяєва був металічний. У великі празники відкривали ляду, що вела в яму з саркофагом, сходили по драбині... Щоб він чув молебен.

ПРИМІТКА: Панченко пише, шо князя забальзамували. Відтак, ми маємо 1 мумію дорослого і 1 скелет дитини. Тєма з чорним костюмом, відриванням ляди (цікаво, чи відкривали саркофаг?) і тд зовсім трошки не дотягує до "вампірської історії". А жаль. ОБУХІВ ЗАСЛУЖИВ НА СВОГО ВАМПІРА! (шутка).
***
Йдемо далі. В нарисі "Маєток князя Горчакова" він пише:

... з такої цегли (співпадає з попереднім записом) побудував за свої кошти в центрі Обухова, на місці нинішнього райкому партії, церкву і склеп для себе. Цю церкву розкидав у 1939-1940 роках Михайло Онуфрійович Каба з односельцями. Витягли зі склепа металеву труну, де покоївся прах Бардєєва.

В труні, крім кісток, збереглося густу чорне волосся, чорний офіцерський костюм і дві шаблі, складені навхрест. Біля князя була похоронена якась дитина-підліток. З матеріалу церкви на місці нинішнього Будинку культури було побудовано колгоспну комору.

ПРИМІТКА: Так його бальзамували чи поховали (кістки)? Не витерплю і зауважу, що, з одного боку Панченко - першопроходець, а з іншого - він заклав силу міфів, котрі до цих пір перетворюють дерево обухівської історії на бонсай.
***
ТАК ХТО Ж БУВ ПОХОВАНИЙ У КРИПТІ (СКЛЕПІ) під церквою?

  • КНЯЗЬ (він же "дорослий", "мумія") - БЕРДЯЄВ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ, син засновника маєтка Миколи Михайлович Бердяєва (з іменами Бердяєви не сильно фантазували: Коля, Міша, Саша і назад), дід філософа Миколи Бердяєва і журналіста Сергія. Народився у 1792, помер у 1861. Інфа про те, що похований саме в Обухові і саме у Свято-Воскресінській церкві є у відкритих джерелах. Такий от імперський патріот Обухова, похований на дачі.
    2. МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ БЕРДЯЄВ. Син (!) Князя, котрий народився у 1834, а помер у віці 7 років у 1841 і судячи з метричної книжки і був першим мешканцем склепу Бердяєвих, оскільки батько пережив його на 20 років.
    Відтак, це батько був похований біля сина, а не "дитячий скелет біля князя". І склеп він побудував сину, а не собі. Це вже з ним він став родинною усипальницею.
    Така от історія про склеп Бердяєвих.
  • З ХОРОШОГО: всі його жителі встановлені.
  • З ПОГАНОГО: шкода, що народна фантазія чуток не дотягнула. Все-таки мати свого Дракулу премного корисно для місцевого міфодизайну і ребрендингу.
  • З ІРОНІЧНОГО: звичайно, ви можете спитати де ділися шаблі, приміром? Безумовно, відповідь на це питання і досі цікавить людство. Втім, якщо 200-річні хрести з церковного кладовища біля склепу згодом вмуровували у фундаменти богобоязненні обухівські люди, не здивуюся, що шаблі князя разом з його черепом досі лежать у когось на горищі.

Бо заповіді Халяви із "Вія" Гоголя - справжній моральний імператив нашого народу (звідси і корупція). Сарказм. Іронія. Гротеск.