Джерело: phys.org, переклад: Мирослав Чайковський
Археологи часто стикаються з серйозними труднощами, коли намагаються пов’язати нові знахідки з інформацією зі старих джерел: як поєднати результати 200 років археологічних досліджень із сучасними даними?
Дослідники з Університету Йоганна Гутенберга в Майнці (JGU) разом з міжнародними партнерами розробили програму AutArch, яка використовує штучний інтелект і великі дані для повторного аналізу старих археологічних колекцій. Це може революціонізувати підходи до обробки археологічної інформації. Результати опубліковані 3 червня 2025 року в журналі Journal of Archaeological Science. AutArch доступний як відкрите програмне забезпечення на GitHub і Zenodo.
AutArch відкриває нові можливості. Програма базується на нейромережах, які навчені самостійно виявляти, аналізувати та пов’язувати типові археологічні «об’єкти» у каталогах — такі як зображення поховань, людських решток, кераміки та кам’яних знарядь.
AutArch не просто знаходить дані, а поєднує їх, щоб видобути змістовну інформацію. «Наприклад, під час аналізу малюнка поховання програма виявляє стрілку півночі та масштабну лінійку — і використовує це для обчислення реального розміру могили та її орієнтації», — пояснює доктор Максім Брамі, керівник проєкту з Університету Майнца.
Це дозволяє археологам автоматично збирати величезні обсяги даних із численних публікацій і порівнювати їх, наприклад, з 3D-сканами музейних артефактів.
«Раніше дослідникам доводилося вручну видобувати інформацію з зображень — це займало багато часу і вимагало рутинної роботи: змінювати розмір, орієнтацію, форматування», — зазначає Кевін Кляйн, розробник програмного забезпечення в JGU та перший автор дослідження.
AutArch повністю автоматизує цей процес, зберігаючи при цьому прозорість. Дружній інтерфейс дозволяє вченим перевіряти і коригувати дані, витягнуті штучним інтелектом, забезпечуючи точність та надійність.
Програмне забезпечення масштабоване і придатне для широкого використання
AutArch підходить для потреб цифрових гуманітарних наук і легко масштабується. Один із співавторів дослідження, палеолітичний дослідник Антуан Мюллер, наголошує: «Цю методику можна застосовувати до будь-яких матеріалів, якщо форма, розмір чи орієнтація об'єкта мають технологічне, функціональне чи хронологічне значення».
Крім універсальності, система розвивається відповідно до зростаючих потреб. «Це важливий крок уперед у застосуванні штучного інтелекту в археології», — підсумовує Брамі. — «AutArch має потенціал кардинально змінити доступ до археологічних даних і методи їх аналізу».
